Чоловік 59 років має ознаки паренхіматозної жовтяниці та портальної гіпертензії. Під час гістологічного дослідження пункційного біоптату печінки знайдено: балково-часточкова будова порушена, частина гепатоцитів має ознаки жирової дистрофії, утворюються порто-портальні сполучнотканинні септи з формуванням псевдочасточок, з наявністю перипортальних лімфо-макрофагальних інфільтратів. Який найбільш імовірний діагноз?
- А Хронічний гепатоз
- Б Токсична дистрофія
- В Вірусний гепатит
- Г Цироз печінки Правильна
- Д Алкогольний гепатит
Чому це правильна відповідь
Цироз печінки є хронічним прогресуючим дифузним ураженням печінки, що характеризується загибеллю гепатоцитів, вузловою регенерацією та формуванням фіброзних септ, які перебудовують нормальну балково-часточкову архітектоніку органа. У представленому описі прямо зазначено порушення часточкової структури, що є ключовою морфологічною ознакою цирозу, оскільки при гепатитах або гепатозах строма залишається збереженою. Формування порто-портальних сполучнотканинних септ зі створенням псевдочасточок є класичним морфологічним критерієм цирозу та відображає дифузний фіброз з дезорганізацією судинно-білкової архітектури. Мікроскопічно цироз характеризується наявністю фіброзу, який поширюється від портальних трактів, формуванням вузлів регенерації різного розміру, порушенням синусоїдальної структури, ангіогенезом та хронічною запальною інфільтрацією переважно в перипортальних зонах. У цьому випадку наявні перипортальні лімфо-макрофагальні інфільтрати, що є типовим проявом тривалого некрозу та регенераторних процесів. Жирова дистрофія частини гепатоцитів може спостерігатися при цирозі різної етіології, особливо алкогольного, проте ключовим є не дистрофія, а фіброзно-вузлова перебудова з порушенням архітектоніки. Патогенетично цироз є наслідком тривалої хронічної інфекції, токсичної дії або метаболічних порушень, що призводять до повторних хвиль некрозу та регенерації. Активація і трансформація зірчастих клітин Іто в міофібробласти призводить до синтезу колагену та фіброзної тканини. Втрата нормальної архітектоніки спричиняє порто-системне шунтування, підвищений внутрішньопечінковий опір кровотоку і розвиток портальної гіпертензії, що також описано у клінічній частині задачі. Ускладнення цирозу включають печінкову недостатність, портальну гіпертензію, варикозні кровотечі, асцит, гепаторенальний синдром та підвищений ризик гепатоцелюлярної карциноми. Встановлені в задачі ознаки – паренхіматозна жовтяниця та портальна гіпертензія – є прямим клінічним відображенням морфологічних змін, характерних саме для цирозу. Жоден інший варіант не включає комбінацію фіброзного перетинання портальних трактів, перебудови архітектоніки з псевдочасточками і хронічного перипортального запалення, що робить правильну відповідь очевидною.