MedOnline Тренуватись онлайн

Жінка 28 років потрапила до інфекційної лікарні з приводу пожовтіння шкіри, склер, слизових оболонок. Лабораторно встановлено підвищення рівня прямого білірубіну в крові. У сечі виявлені уробіліноген і білірубін. Для якого з наведених захворювань характерні такі зміни?

Чому це правильна відповідь

Паренхіматозна жовтяниця є наслідком ураження печінкових клітин, яке веде до порушення внутрішньопечінкового метаболізму білірубіну. Гепатоцити в нормі здійснюють кон’югацію непрямого білірубіну з глюкуроновою кислотою та його секрецію в жовчні канальці. При їх ушкодженні ці процеси порушуються, що призводить до накопичення прямого білірубіну в крові, оскільки він не може адекватно виводитися з організму через жовчний тракт. Морфологічно паренхіматозна жовтяниця характеризується дистрофією та некрозом гепатоцитів, розширенням синусоїдів, внутрішньопечінковим холестазом, а також запальною інфільтрацією портальних трактів лімфоцитами та плазмоцитами. При мікроскопічному дослідженні жовчні тромби можуть виявлятися у канальцях, що відображає порушення виділення прямого білірубіну. Макроскопічно печінка може бути збільшеною, жовто-зеленою або строкатою залежно від ступеня холестазу. Патогенетично паренхіматозна жовтяниця виникає при вірусних гепатитах, токсичних ураженнях печінки, алкогольній хворобі печінки, аутоімунних процесах. Пошкодження мембран гепатоцитів призводить до змішаної гіпербілірубінемії, але переважає підвищення прямого білірубіну, оскільки кон’югація як процес менш чутлива, ніж екскреція. Значна частина прямого білірубіну, що не може вивестися з жовчю, потрапляє в кров і надалі виділяється нирками. Ключовою ознакою є поява білірубіну в сечі, що можливе тільки при наявності прямої (кон’югованої) гіпербілірубінемії. Аналогічно, уробіліноген у сечі свідчить про його підвищене надходження з кишечника в кров і надлишкову екскрецію нирками. У паренхіматозній жовтяниці обидві ознаки присутні, оскільки частина білірубіну все ж потрапляє до кишечника, де перетворюється в уробіліноген. Це відрізняє її від гемолітичної жовтяниці, де прямий білірубін не підвищується і не виділяється з сечею, і від механічної, при якій уробіліноген відсутній через повну закупорку жовчних шляхів. Таким чином, одночасна поява прямого білірубіну і уробіліногену в сечі є характерною виключно для паренхіматозної жовтяниці, що обґрунтовує правильність вибору.

Чому інші варіанти не підходять

Гемолітична жовтяниця
При гемолітичній жовтяниці відбувається надлишкове утворення непрямого білірубіну внаслідок масивного гемолізу, при цьому печінка не встигає його кон’югувати. У сечі не визначають білірубін, оскільки непрямий білірубін не фільтрується нирками. Такий варіант не відповідає опису прямої гіпербілірубінемії.
Туберкульоз нирки
Туберкульоз нирки є інфекційним гранулематозним процесом, не пов’язаним з порушенням обміну білірубіну. Він не викликає жовтяницю, гіпербілірубінемію чи появу білірубіну в сечі. Морфологічно проявляється казеозним некрозом, кавернами, що не має зв’язку з описаною патологією.
Інфаркт нирки
Інфаркт нирки характеризується ішемічним коагуляційним некрозом паренхіми та гострим порушенням функції органу, але не впливає на печінковий метаболізм білірубіну. Він не спричиняє жовтяницю та не супроводжується появою білірубіну в сечі.
Механічна жовтяниця
При механічній жовтяниці відбувається обструкція жовчних шляхів, що призводить до високого рівня прямого білірубіну в крові, але відсутності уробіліногену в сечі через припинення надходження жовчі в кишечник. Наявність уробіліногену в урині виключає механічну природу.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Хвороби печінки