Жінка 28 років потрапила до інфекційної лікарні з приводу пожовтіння шкіри, склер, слизових оболонок. Лабораторно встановлено підвищення рівня прямого білірубіну в крові. У сечі виявлені уробіліноген і білірубін. Для якого з наведених захворювань характерні такі зміни?
- А Гемолітична жовтяниця
- Б Туберкульоз нирки
- В Паренхіматозна жовтяниця Правильна
- Г Інфаркт нирки
- Д Механічна жовтяниця
Чому це правильна відповідь
Паренхіматозна жовтяниця є наслідком ураження печінкових клітин, яке веде до порушення внутрішньопечінкового метаболізму білірубіну. Гепатоцити в нормі здійснюють кон’югацію непрямого білірубіну з глюкуроновою кислотою та його секрецію в жовчні канальці. При їх ушкодженні ці процеси порушуються, що призводить до накопичення прямого білірубіну в крові, оскільки він не може адекватно виводитися з організму через жовчний тракт. Морфологічно паренхіматозна жовтяниця характеризується дистрофією та некрозом гепатоцитів, розширенням синусоїдів, внутрішньопечінковим холестазом, а також запальною інфільтрацією портальних трактів лімфоцитами та плазмоцитами. При мікроскопічному дослідженні жовчні тромби можуть виявлятися у канальцях, що відображає порушення виділення прямого білірубіну. Макроскопічно печінка може бути збільшеною, жовто-зеленою або строкатою залежно від ступеня холестазу. Патогенетично паренхіматозна жовтяниця виникає при вірусних гепатитах, токсичних ураженнях печінки, алкогольній хворобі печінки, аутоімунних процесах. Пошкодження мембран гепатоцитів призводить до змішаної гіпербілірубінемії, але переважає підвищення прямого білірубіну, оскільки кон’югація як процес менш чутлива, ніж екскреція. Значна частина прямого білірубіну, що не може вивестися з жовчю, потрапляє в кров і надалі виділяється нирками. Ключовою ознакою є поява білірубіну в сечі, що можливе тільки при наявності прямої (кон’югованої) гіпербілірубінемії. Аналогічно, уробіліноген у сечі свідчить про його підвищене надходження з кишечника в кров і надлишкову екскрецію нирками. У паренхіматозній жовтяниці обидві ознаки присутні, оскільки частина білірубіну все ж потрапляє до кишечника, де перетворюється в уробіліноген. Це відрізняє її від гемолітичної жовтяниці, де прямий білірубін не підвищується і не виділяється з сечею, і від механічної, при якій уробіліноген відсутній через повну закупорку жовчних шляхів. Таким чином, одночасна поява прямого білірубіну і уробіліногену в сечі є характерною виключно для паренхіматозної жовтяниці, що обґрунтовує правильність вибору.