У піддослідної тварини під час експерименту подразнюють периферичний відрізок блукаючого нерва. Які з наведених змін будуть спостерігатися при цьому?

Чому це правильна відповідь

Блукаючий нерв є основним парасимпатичним нервом, що іннервує серце, і його периферичний відрізок містить еферентні волокна, які безпосередньо впливають на діяльність серця. Подразнення цього відрізка викликає вивільнення ацетилхоліну в закінченнях нервових волокон у синусно-передсердному та атріовентрикулярному вузлах. Ацетилхолін діє на М2-холінорецептори кардіоміоцитів провідної системи, що призводить до активації G-білків та відкриття калієвих каналів мембрани. Посилений вихід іонів калію з клітини спричиняє гіперполяризацію мембрани пейсмекерних клітин. Гіперполяризація зменшує швидкість повільної діастолічної деполяризації у клітинах синусного вузла. Унаслідок цього поріг збудження досягається повільніше, що прямо знижує частоту генерації потенціалів дії. Регуляція цього процесу відбувається на мембранному та органному рівнях, без участі гормональних механізмів. Зворотний зв’язок реалізується через зниження серцевого викиду, що є типовою відповіддю парасимпатичної активації. Саме здатність блукаючого нерва гальмувати автоматизм синусного вузла пояснює зменшення частоти серцевих скорочень при подразненні його периферичного відрізка.