У хворого з підозрою на дифтерію під час бактеріоскопічного дослідження мазка з зіву виявлені паличкоподібні бактерії з зернами волютину. Який етіотропний препарат є препаратом вибору в даному випадку?

Чому це правильна відповідь

У даному випадку описано Corynebacterium diphtheriae — грампозитивну паличку булавоподібної форми, нерухому, без спор і капсули, з характерним метахроматичним зернуванням волютину, яке добре виявляється при бактеріоскопії мазків із зіву. Саме наявність зерен волютину є класичною морфологічною ознакою дифтерійної палички та дозволяє запідозрити це захворювання ще на етапі первинної лабораторної діагностики. Основним фактором патогенності Corynebacterium diphtheriae є потужний екзотоксин білкової природи, який блокує синтез білка в клітинах шляхом інактивації фактора елонгації EF-2. Саме токсин, а не сама бактеріальна інвазія, зумовлює розвиток тяжкої інтоксикації, ураження міокарда, нервової системи та інших органів. Тому патогенез дифтерії є токсин-опосередкованим. Після проникнення збудника через слизову оболонку ротоглотки відбувається локальна колонізація та продукція токсину, який швидко всмоктується в кров і розповсюджується по організму. Імунна відповідь організму на ранніх етапах не здатна швидко нейтралізувати вже циркулюючий токсин, що зумовлює необхідність негайного специфічного втручання. Етіотропним і життєво необхідним методом лікування дифтерії є введення протидифтерійної антитоксичної сироватки, яка містить готові антитіла проти дифтерійного токсину. Вона нейтралізує вільний токсин у крові та тканинах, запобігаючи подальшому ушкодженню клітин. Жоден інший препарат не здатен так швидко і специфічно зупинити токсичну дію збудника. Отже, ключовою мікробіологічною ознакою є виявлення паличок із зернами волютину, що свідчить про дифтерію, а прямий причинно-наслідковий зв’язок між токсигенністю збудника та клінічною небезпекою обґрунтовує застосування саме протидифтерійної антитоксичної сироватки як препарату вибору.