При огляді дитини 4-х років зі скаргами на загальну слабкість, біль у горлі та утруднене ковтання лікар запідозрив дифтерію та направив матеріал до бактеріологічної лабораторії. На яке диференціально-діагностичне поживне середовище слід засіяти матеріал для виділення збудника дифтерії?
- А Середовище Плоскірєва
- Б Середовище Сабуро
- В Середовище Ендо
- Г Середовище Левенштейна-Йєнсена
- Д Кров’яно-телуритовий агар Правильна
Чому це правильна відповідь
Дифтерія спричиняється Corynebacterium diphtheriae — бактерією паличкоподібної форми, яка за грамовою характеристикою є грампозитивною, нерухомою, не утворює спор і капсули. Клітинна стінка містить міколеві кислоти у невеликій кількості, що зумовлює характерну морфологію та тинкторіальні властивості. Збудник часто розташовується під кутом один до одного, утворюючи фігури типу «V», «L» або «палісад». Основним фактором патогенності Corynebacterium diphtheriae є потужний екзотоксин білкової природи, який блокує синтез білка в клітинах шляхом інактивації фактора елонгації EF-2. Саме токсин зумовлює місцеве ураження слизової оболонки ротоглотки з утворенням фібринозних плівок та загальну інтоксикацію, що клінічно проявляється слабкістю, болем у горлі та утрудненим ковтанням. Для виділення збудника з клінічного матеріалу необхідно застосовувати селективно-диференціальні поживні середовища. Кров’яно-телуритовий агар містить солі телуриту, які пригнічують ріст супутньої мікрофлори та одночасно відновлюються Corynebacterium diphtheriae до металевого телуру. Унаслідок цього колонії збудника набувають характерного сірого або чорного забарвлення, що має важливе діагностичне значення. Діагностика дифтерії базується на бактеріологічному методі з обов’язковим посівом матеріалу на спеціальні середовища, які дозволяють не лише виділити збудника, але й відрізнити його від непатогенних коринебактерій. Саме кров’яно-телуритовий агар є класичним диференціально-діагностичним середовищем для первинної ізоляції Corynebacterium diphtheriae. Таким чином, ключовою ознакою в умові задачі є підозра на дифтерію та необхідність бактеріологічного підтвердження. Найбільш обґрунтованим вибором є кров’яно-телуритовий агар, який забезпечує селективний ріст і характерну морфологію колоній збудника.