Людина хворіє на цукровий діабет, що супроводжується гіперглікемією натще понад 7,2 ммоль/л. Рівень якого білку плазми крові дозволяє ретроспективно (за попередні 4-8 тижні до обстеження) оцінити рівень глікемії?

Чому це правильна відповідь

Глікозильований гемоглобін є результатом неферментативного приєднання глюкози до β-ланцюгів гемоглобіну еритроцитів і відображає середній рівень глікемії на клітинному та системному рівнях. Цей процес відбувається постійно і прямо залежить від концентрації глюкози в плазмі крові. Еритроцити мають середню тривалість життя близько 120 діб, тому ступінь глікозилювання гемоглобіну інтегрує рівень глюкози в крові за попередні 4–8 тижнів. Чим вищою є глікемія, тим більша частка гемоглобіну переходить у глікозильовану форму. Глікозилювання гемоглобіну є незворотним процесом і не залежить від короткочасних коливань рівня глюкози, прийому їжі чи гострих стресових реакцій. Саме ця властивість робить його надійним показником тривалого глікемічного навантаження. На молекулярному рівні глюкоза вільно проникає в еритроцити незалежно від інсуліну, що забезпечує прямий зв’язок між плазмовою глікемією та внутрішньоклітинною концентрацією глюкози. Це створює умови для стабільного і пропорційного глікозилювання гемоглобіну. Таким чином, визначення рівня глікозильованого гемоглобіну дозволяє ретроспективно оцінити контроль глікемії за декілька тижнів до обстеження, що є принципово важливим при цукровому діабеті.