Дослідників, які вивчають фізіологію серця, виявили, що надмірне розтягнення передсердь спричинює зниження реабсорбції натрію у дистальному звивистому канальці та підвищення швидкості клубочкової фільтрації. Що з наведеного є найімовірнішою причиною фізіологічних змін, виявлених дослідниками?

Чому це правильна відповідь

Надмірне розтягнення передсердь активує механорецептори кардіоміоцитів передсердь, що призводить до вивільнення передсердного натрійуретичного гормону. Цей процес є прикладом органної та системної гуморальної регуляції водно-сольового балансу і об’єму циркулюючої крові. Натрійуретичний гормон діє на нирки, знижуючи реабсорбцію іонів натрію у дистальному звивистому канальці. На клітинному та мембранному рівні це реалізується через зменшення активності епітеліальних натрієвих каналів і Na⁺/K⁺-АТФази, що безпосередньо обмежує повернення натрію в кров. Одночасно натрійуретичний гормон впливає на клубочкову гемодинаміку, викликаючи дилатацію приносної артеріоли та відносне звуження виносної. Це підвищує гідростатичний тиск у клубочкових капілярах і, відповідно, збільшує швидкість клубочкової фільтрації. На системному рівні цей гормон функціонально протидіє ренін-ангіотензин-альдостероновій системі. Він пригнічує секрецію реніну та альдостерону, що додатково зменшує затримку натрію і води в організмі. Зворотний зв’язок реалізується через зменшення об’єму крові та зниження розтягнення передсердь, що автоматично обмежує подальше вивільнення гормону. Саме така сукупність ефектів пояснює одночасне зниження реабсорбції натрію і підвищення швидкості клубочкової фільтрації.