Вагітній жінці, під час встановлення на облік у жіночу консультацію, було проведено клінічне обстеження на ряд інфекцій. У сироватці крові були виявлені lgM до вірусу краснухи. Про що свідчить такий результат?

Чому це правильна відповідь

Вірус краснухи належить до родини Togaviridae, роду Rubivirus, є РНК-вмісним вірусом з позитивною одноланцюговою РНК, сферичної форми діаметром 50–70 нм, має ліпідну оболонку з глікопротеїнами E1 та E2, що відповідають за адгезію та гемаглютинацію, та капсид з білком C. Вірус не має внутрішньої оболонки, чутливий до детергентів, ефіру та низького pH, тропний до епітеліальних клітин верхніх дихальних шляхів, лімфоїдної тканини та плаценти при вагітності. Фактори патогенності включають глікопротеїн E1 для зв'язування з рецепторами клітин-хазяїнів, здатність пригнічувати апоптоз інфікованих клітин, імуносупресивну дію на Т-лімфоцити. Вірус має високу тератогенну активність через інфікування плаценти та плода з порушенням мітозу та некрозом ембріональних тканин. Патогенез краснухи починається з краплинно-повітряного проникнення через слизові дихальних шляхів, первинної реплікації в носоглотці та регіонарних лімфовузлах з віремією через 7–10 днів, поширенням до шкіри, суглобів та плода при вагітності. Імунна відповідь включає вроджений імунітет з інтерферонами, гуморальну з появою IgM через 10–14 днів після зараження як маркером гострої фази та IgG через 2–3 тижні для довготривалого захисту; клітинна відповідь забезпечує елімінацію інфікованих клітин. Діагностика краснухи базується на серологічному виявленні специфічних антитіл у сироватці крові методом ІФА: IgM позитивні з моменту появи висипу до 4–8 тижнів свідчать про первинну гостру інфекцію, IgG — про перенесену інфекцію чи вакцинацію з оцінкою авідності для диференціації недавньої від давньої. ПЛР виявляє РНК вірусу в носоглоткових змивах чи амніотичній рідині на ранніх стадіях. Диференціювати від кору, ентеровірусних екзантем чи парвовірусу B19 допомагає комбінація IgM/IgG та клініка. При вагітності IgM вказує на ризик вродженої краснухи з вадами розвитку плода залежно від терміну. Імунітет після перенесеної краснухи чи вакцинації живою атенуйованою вакциною (штам RA 27/3) довічний, переважно гуморальний з високими титрами IgG; повторні інфікування рідкісні та безсимптомні. Вакцина вводиться в складі КПК (кір, паротит, краснуха) у 12 місяців та 6 років, вагітним протипоказана через теоретичний ризик. Профілактика включає вакцинацію дівчат до репродуктивного віку, скринінг антитіл при плануванні вагітності та ізоляцію хворих. Саме виявлення IgM до вірусу краснухи в сироватці крові свідчить про первинне зараження, оскільки ці антитіла з'являються першими на гостру фазу інфекції та вказують на недавній контакт з вірусом. Ключова ознака задачі — позитивний IgM у вагітної без клінічних проявів — безпосередньо пов'язана з сероконверсією при первинній краснусі, що становить високий ризик для плода. Інші варіанти виключаються: повторне зараження не дає IgM, хронічного процесу при краснусі не існує через самообмежуючий характер, здорова жінка мала б негативний IgM.