До приймального відділення доставлено жінку 38-ми років з матковою кровотечею, що триває другу добу. Що з наведеного буде виявлено при аналізі крові хворої?

Чому це правильна відповідь

Гостра маткова кровотеча протягом другої доби призводить до значної втрати цільної крові, що містить еритроцити, плазму та формений елементи у фізіологічному співвідношенні. У перші 24–48 годин після крововтрати об’єм циркулюючої крові частково відновлюється за рахунок входження міжтканинної рідини в судинне русло (гемодилюція), але кількість еритроцитів залишається зниженою через пряму втрату. Гематокритне число, яке відображає відношення об’єму еритроцитів до загального об’єму крові, закономірно знижується, досягаючи мінімальних значень на 2–3-тю добу при збереженні кровотечі. Зниження гематокриту є первинним і найбільш раннім лабораторним маркером гострої постгеморагічної анемії, оскільки гемоглобін та еритроцити падають паралельно втраті крові, а гемодилюція додатково розбавляє концентрацію формених елементів. При тривалій кровотечі розвивається гіповолемія з активацією симпато-адреналової системи та ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, що сприяє затримці натрію і води, ще більше знижуючи гематокрит. Клінічно це проявляється блідістю, тахікардією, артеріальною гіпотензією та слабкістю, а знижений гематокрит прямо корелює з тяжкістю крововтрати та ступенем тканинної гіпоксії. Саме зменшення гематокритного показника є обов’язковою і провідною ознакою гострої крововтрати до початку компенсаторного еритропоезу (який розпочинається лише через 4–5 діб). Усі інші показники (лейкоцитоз, ШОЕ, колірний показник) або не змінюються, або змінюються вторинно і значно пізніше.