У хворого 37 років на фоні тривалого застосування антибіотиків спостерігається підвищена кровоточивість при невеликих пошкодженнях. У крові - зниження активності II, VII, X факторів згортання крові; подовження часу згортання крові. Нестачею якого вітаміну обумовлені ці зміни?

Чому це правильна відповідь

У наведеній ситуації описано класичну модель гіповітамінозу К, зумовленого тривалим застосуванням антибіотиків. Частина вітаміну К надходить з їжею, але суттєва його частка синтезується кишковою мікрофлорою. При тривалій антибіотикотерапії відбувається пригнічення нормальної бактеріальної флори кишечника, що різко знижує ендогенний синтез вітаміну К і призводить до його дефіциту, особливо якщо дієта не компенсує ці втрати. На цьому тлі формується геморагічний синдром з підвищеною кровоточивістю при мінімальних травмах. Вітамін К є необхідним кофактором мікросомальної γ-глутамілкарбоксилази в гепатоцитах. Цей фермент забезпечує γ-карбоксилювання залишків глутамінової кислоти в молекулах прокоагулянтів II (протромбін), VII, IX, X факторів згортання, а також деяких білків антикоагулянтної системи. Без вітаміну К ці фактори синтезуються, але залишаються функціонально неповноцінними, оскільки їх Gla-домени не здатні зв’язувати кальцій на поверхні тромбоцитів. Це порушує формування протромбінази та інші ключові реакції коагуляційного каскаду. На рівні гемостазу дефіцит вітаміну К проявляється зниженням активності залежних від нього факторів, що і відображено в задачі як зниження активності II, VII, X факторів згортання. VII фактор бере участь у зовнішньому шляху згортання, тому вже на ранніх стадіях дефіциту подовжується протромбіновий час. Паралельно недостатність протромбіну і X фактора порушує утворення тромбіну та перетворення фібриногену на фібрин, що подовжує загальний час згортання крові і клінічно проявляється схильністю до кровотеч. Додаткову роль відіграє те, що при тривалому дефіциті вітаміну К порушується баланс між коагуляційною та антикоагулянтною системами. Хоча деякі природні антикоагулянти (наприклад, протеїни C і S) також є вітамін К-залежними, клінічно домінує саме недостатність коагуляційних факторів, оскільки будь-яке ушкодження судини вимагає швидкої активації коагуляційного каскаду. В умовах його неспроможності навіть незначні травми призводять до тривалих кровотеч, екхімозів та петехій. Таким чином, ключова патогенетична ознака в задачі — підвищена кровоточивість на фоні тривалого прийому антибіотиків, поєднана із зниженням активності залежних від вітаміну К факторів згортання і подовженням часу згортання крові. Це однозначно вказує на дефіцит вітаміну К як причину коагулопатії, тоді як інші вітаміни не беруть безпосередньої участі в γ-карбоксилюванні факторів згортання.