Фармакологічні ефекти антидепресантів пов’язані з блокуванням (інгібуванням) ними ферменту, який каталізує розпад таких біогенних амінів, як норадреналін і серотонін в мітохондріях нейронів головного мозку. Який фермент бере участь у цьому процесі?

Чому це правильна відповідь

Моноамінооксидаза (МАО) є мітохондріальним ферментом двох ізоформ (МАО-А і МАО-В), який каталізує окисне дезамінування моноамінів (норадреналіну, серотоніну, дофаміну) з утворенням відповідних альдегідів та аміаку, що є основним шляхом інактивації цих нейромедіаторів у центральних і периферичних нейронах. Неселективні інгібітори МАО (ніаламід, фенелзин, транілципромін) та селективні ІМАО-А (моклобемід) блокують цей фермент, підвищують внутрішньонейрональний пул норадреналіну та серотоніну, збільшують їх викид у синаптичну щілину та посилюють адренергічну і серотонінергічну передачу, що є основним механізмом антидепресивної дії. На молекулярному рівні інгібітори МАО зв’язуються з флавіновим центром ферменту, перешкоджають окисному дезамінуванню, що призводить до накопичення біогенних амінів у пресинаптичних терміналах та посилення їхньої дії на постсинаптичні рецептори. Фармакокінетично неселективні ІМАО мають тривалу дію (до 2–3 тижнів після відміни) через необоротне ковалентне зв’язування з МАО, тоді як оборотні ІМАО-А (моклобемід) мають коротшу дію та менший ризик тиремінового синдрому. Клінічно інгібітори МАО показані при резистентних та атипових депресіях, основними побічними ефектами є ортостатична гіпотензія, безсоння, а при неселективних — небезпечні гіпертензивні кризи при вживанні продуктів, багатих на тирамін. Саме інгібування моноамінооксидази з накопиченням норадреналіну та серотоніну є ключовим механізмом антидепресивної дії препаратів цієї групи, що чітко відрізняє їх від інших класів антидепресантів та ферментів метаболізму біогенних амінів.