Пацієнту з маніакально-депресивним синдромом у стадії депресії, який скаржиться на відчуття тривоги та страху призначено антидепресант із супутнім психоседативним ефектом. Укажіть, цей препарат.

Чому це правильна відповідь

Амітриптилін належить до трициклічних антидепресантів неселективного типу і є одним із найпотужніших інгібіторів зворотного захоплення як серотоніну, так і норадреналіну пресинаптичними нейронами в центральній нервовій системі. Додатково він виявляє виражену афінність до гістамінових Н1-рецепторів, мускаринових М1-рецепторів та α1-адренорецепторів, що зумовлює сильний седативний, анксіолітичний і снодійний ефект. Блокада Н1-рецепторів у ЦНС пригнічує збудження ретикулярної формації середнього мозку, знижуючи рівень тривоги та страху вже в перші дні терапії, тоді як власне антидепресивний ефект (підвищення доступності моноамінів у синаптичній щілині) розвивається через 2–3 тижні. Саме поєднання швидкого психоседативного й анксіолітичного ефекту з потужною антидепресивною дією робить амітриптилін препаратом вибору при депресивних станах із вираженою тривогою, агітацією та безсонням, зокрема в структурі маніакально-депресивного психозу. Фармакодинамічно амітриптилін чинить комплексну дію на кілька нейротрансмітерних систем: сильна блокада зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну підвищує їх концентрацію в синаптичній щілині, що з часом призводить до down-regulation α2- та β-адренорецепторів і нормалізації роботи гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі. Одночасна блокада Н1-рецепторів забезпечує швидкий седативний ефект, а холінолітична дія (сухість у роті, тахікардія) є небажаним, але неминучим наслідком неселективності. Препарат добре всмоктується при пероральному прийомі, має високе зв’язування з білками плазми, метаболізується в печінці через CYP2D6 і CYP2C19 з утворенням активного метаболіту нортриптиліну, виводиться переважно нирками; період напіввиведення становить 15–40 годин, що дозволяє призначати один раз на добу, переважно на ніч через седативний ефект. У клінічній практиці амітриптилін залишається еталонним антидепресантом при тяжких депресіях з тривожним компонентом, особливо коли потрібен швидкий седативний ефект і пацієнт не реагує на СІЗЗС. Саме наявність вираженого психоседативного ефекту через блокаду Н1-рецепторів відрізняє його від інших трициклічних антидепресантів (імізин) і робить препаратом вибору в описаній ситуації.