Підлітку, що перебував у стані важкого алкогольного сп'яніння, лікар швидкої допомоги серед інших заходів здійснив внутрішньом'язове введення розчину кофеїну. Поясніть на основі якого принципу дії дана маніпуляція є доцільною:

Чому це правильна відповідь

Кофеїн є конкурентним антагоністом аденозинових рецепторів А1 і А2А в центральній нервовій системі, блокуючи гальмівну дію ендогенного аденозину на нейрони, що призводить до підвищення рівня цАМФ, активації протеїнкінази А і посилення вивільнення катехоламінів (норадреналіну, дофаміну). Це викликає стимуляцію дихального і судинного центрів довгастого мозку, підвищення системного артеріального тиску, посилення серцевої діяльності і загальне збудження ЦНС. Етанол у високих концентраціях чинить пряму депресивну дію на ЦНС через потенціювання ГАМКА-рецепторів (збільшення хлоридного току), гальмування NMDA-рецепторів і пригнічення активності дихального та судинно-рухового центрів, що при тяжкому сп’янінні може призвести до коми, пригнічення дихання і колапсу. Кофеїн діє на абсолютно інші рецепторні системи (аденозинові), але ефект його прямо протилежний етанолу — збудження замість гальмування, тому між ними виникає класичний фізіологічний (функціональний) антагонізм: кофеїн частково нівелює депресивну дію алкоголю на ЦНС, підвищує рівень свідомості, стимулює дихання і кровообіг. У клінічній практиці внутрішньом’язове введення кофеїну при тяжкому алкогольному сп’янінні є традиційним прийомом швидкої допомоги саме через фізіологічний антагонізм, хоча сучасні рекомендації віддають перевагу безпечнішим методам (інфузійна терапія, тіамін), кофеїн залишається класичним прикладом функціонального антагоніста етанолу. Інші типи взаємодії (потенціація, синергізм, сумація, конкурентний антагонізм) не відповідають ситуації, оскільки кофеїн і етанол діють на різні мішені з протилежним кінцевим ефектом.