При мікроскопії зіскрібку з язика, забарвленого за Грамом, знайдені овальні, округлі, темно-фіолетового кольору, видовжені ланцюжки клітин, що брунькуються. Про збудника якого захворювання може йти мова?

Чому це правильна відповідь

Кандидоз спричинюється дріжджоподібними грибами роду Candida, переважно Candida albicans, які є умовно-патогенними коменсалами слизових оболонок. Це евкаріотичні мікроорганізми з овальними чи округлими клітинами діаметром 2–6 мкм, що грампозитивні завдяки товстій хітиновій клітинній стінці, здатні утворювати псевдоміцелій у вигляді видовжених ланцюжків клітин, що брунькуються, та справжній міцелій при інвазивному рості. У мазках за Грамом Candida забарвлюється в темно-фіолетовий колір, клітини розташовуються окремо, гронами чи ланцюжками з характерним брунькуванням на вузьких перешийках, що відрізняє від справжнього септованого міцелію дерматофітів. Фактори патогенності Candida включають адгезини (Als-протеїни) для фіксації до епітелію, секреторні аспартил-протеази та фосфоліпази для деградації тканинних бар'єрів, здатність до диморфного переходу від дріжджової форми до гіфальної при інвазії, гемолізини та біоплівкоутворення на слизових чи катетерах. Гриби тропні до слизових оболонок ротової порожнини, статевих органів, шкіри та внутрішніх органів при дисемінації. Патогенез кандидозу розвивається при порушенні нормальної мікрофлори чи імунітету (антибіотики, цукровий діабет, імуносупресія), з адгезією до епітелію, колонізацією та інвазією з утворенням білого нальоту, ерозій чи гранулем. Імунна відповідь включає вроджений імунітет з нейтрофілами та макрофагами, що фагоцитують дріжджові форми, та набутий з Т-хелперами 1 типу; при дефіциті розвивається хронічний чи дисемінований кандидоз. Діагностика базується на морфологічному виявленні в мазках зіскрібків зі слизових чи шкіри, забарвлених за Грамом, де видно грампозитивні брунькуючі клітини, псевдоміцелій та гіфи. Посів на середовище Сабуро дає кремові колонії з дріжджовим запахом, підтвердження виду — за хламідоспороутворенням на кукурудзяному агарі чи біохімічними тестами. Серологічне виявлення антигенів (маннан) чи антитіл корисне при інвазивному кандидозі, ПЛР — для швидкого виявлення ДНК. Диференціювати від бактерій допомагає розмір клітин (більший за бактеріальний) та брунькування, від актиномікозу — відсутність радіарних колоній та грампозитивних ниток з розгалуженням. Імунітет при кандидозі переважно клітинний з участю нейтрофілів та Т-лімфоцитів, гуморальний грає допоміжну роль; післяінфекційний імунітет нестійкий через коменсальну природу. Вакцини відсутні в клінічній практиці. Профілактика включає раціональне застосування антибіотиків, контроль цукрового діабету, гігієну ротової порожнини, протигрибкову терапію в групах ризику та деконтамінацію катетерів. Саме кандидоз відповідає опису в задачі через виявлення в зіскрібку з язика овальних, грампозитивних темно-фіолетових клітин, що утворюють видовжені ланцюжки з брунькуванням — класична морфологія псевдоміцелію Candida albicans при оральному кандидозі (молочниця чи кандидозний глосит). Ключова ознака — брунькуючі ланцюжки дріжджоподібних клітин за Грамом — безпосередньо вказує на Candida як збудника поверхневого мікозу слизової язика. Інші варіанти виключаються: дифтерія — грампозитивні палички з волютином, актиномікоз — нитки з розгалуженням, стафілококи та стрептококи — коки без псевдоміцелію.