У хворого на глаукому спостерігається підвищення внутрішньоочного тиску при нормальній секреції водянистої вологи циліарним тілом. З пошкодженням яких структур стінки очного яблука пов'язане порушення відтоку рідини з передньої камери?

Чому це правильна відповідь

Підвищення внутрішньоочного тиску при збереженій секреції водянистої вологи означає, що порушення виникає не на рівні утворення рідини, а на етапі її відтоку з передньої камери. Основний шлях відтоку реалізується через трабекулярну сітку кута передньої камери до венозного синуса склери, який забезпечує перехід внутрішньоочної рідини у венозну систему. Венозний синус склери функціонує як колектор, що приймає водянисту вологу після проходження нею трабекулярного апарату. Рух рідини відбувається за градієнтом тиску між передньою камерою ока та венозною системою, і будь-яке звуження або обструкція цього синуса різко зменшує швидкість відтоку. Регуляція внутрішньоочного тиску відбувається на органному рівні та визначається балансом між секрецією циліарним тілом і резистентністю шляхів відтоку. За умов незмінної секреції навіть незначне зростання опору у венозному синусі призводить до накопичення рідини в передній камері та підвищення тиску. Механізм підвищення тиску пов’язаний із фізичними законами гідродинаміки: при сталому припливі і зменшенні відтоку об’єм рідини зростає, що неминуче збільшує тиск у замкненій порожнині. Саме тому ушкодження або функціональна недостатність венозного синуса є ключовою ланкою розвитку глаукоми за нормальної секреції. Таким чином, порушення відтоку водянистої вологи з передньої камери без змін її утворення однозначно вказує на ураження структури, яка забезпечує кінцевий етап дренажу, тобто венозного синуса склери.