Для лікування жовтяниць показано призначення барбітуратів, які індукують синтез УДФ-глюкуронілтрансферази. Лікувальний ефект при цьому обумовлений утворенням:
- А Гему
- Б Протопорфірину
- В Непрямого (некон’югованого) білірубіну
- Г Білівердину
- Д Прямого (кон’югованого) білірубіну Правильна
Чому це правильна відповідь
Барбітурати (фенобарбітал, бензонал) є класичними індукторами мікросомальних ферментів печінки, зокрема УДФ-глюкуронілтрансферази-1А1 (UGT1A1), яка каталізує кон’югацію непрямого (некон’югованого) білірубіну з глюкуроновою кислотою з утворенням водорозчинного прямого (кон’югованого) білірубіну-ди- та моноглюкуроніду. Індукція UGT1A1 відбувається через активацію ядерного рецептора CAR (constitutive androstane receptor) та PXR (pregnane X receptor), що призводить до посилення транскрипції гена UGT1A1, збільшення кількості ферменту в гепатоцитах і прискорення кон’югації білірубіну в 2–4 рази протягом 5–10 діб регулярного прийому барбітурату. Клінічно цей ефект використовується при всіх видах непрямої гіпербілірубінемії: синдром Жильбера, синдром Криглера–Найяра ІІ типу, фізіологічна жовтяниця новонароджених, гемолітичні жовтяниці, гіпербілірубінемія при парентеральному харчуванні. Підвищення активності UGT1A1 переводить токсичний некон’югований білірубін у нетоксичний кон’югований, який активно екскретується з жовчю в кишечник і виводиться з калом, що призводить до швидкого зниження рівня непрямого білірубіну в плазмі та зникнення жовтяниці. Фармакокінетично фенобарбітал добре всмоктується в ШКТ, має високу біодоступність, значний об’єм розподілу, метаболізується в печінці системою CYP2C9/19 та CYP3A4, виводиться нирками переважно у вигляді метаболітів та частково у незміненому вигляді. Період напіввиведення 3–4 доби, тому індукція ферментів наростає поступово і зберігається ще 2–3 тижні після відміни. Саме утворення прямого (кон’югованого) білірубіну є кінцевим результатом індукції UGT1A1 барбітуратами і безпосередньо відповідає за терапевтичний ефект при непрямих гіпербілірубінеміях, чітко відрізняючись від інших метаболітів пігментного обміну (гем, білівердин, протопорфірин), які не залежать від активності глюкуронілтрансферази.