У пацієнта, який проживає на специфічній геохімічній території, поставлено діагноз ендемічний зоб. Який вид посттрансляційної модифікації тиреоглобуліну порушений в організмі хворого?

Чому це правильна відповідь

Синтез тиреоїдних гормонів відбувається в фолікулах щитоподібної залози на матриці великого глікопротеїну тиреоглобуліну (660 кДа), який синтезується на рибосомах ендоплазматичного ретикулуму, піддається N-глікозилюванню в ЕР і апараті Гольджі, а потім екзоцитозом виводиться в колоїд фолікула. Ключовою посттрансляційною модифікацією тиреоглобуліну є окисне йодування певних тирозинових залишків (переважно в позиціях 5, 1291, 2553, 2746) за допомогою ферменту тиреопероксидази (ТПО) у присутності перекису водню (який генерує дуальна оксидаза DUOX2) та йодид-іонів, що активно захоплюються з крові за допомогою Na+/I⁻-симпортера (NIS) на базолатеральній мембрані тиреоцитів. Після окиснення йодиду до активних форм (йодил-іон або гіпоіодит) відбувається електрофільне заміщення на орто-положення фенольного кільця тирозину з утворенням моно- та дийодтирозинів (МІТ і ДІТТ), які далі конденсуються (реакція спарювання) у трийодтиронін (Т3) і тироксин (Т4) безпосередньо на молекулі тиреоглобуліну. При дефіциті йоду в організмі (ендемічний зоб) порушується саме стадія йодування тирозинових залишків тиреоглобуліну, тому утворюється недостатня кількість МІТ і ДІТТ, а отже, і гормонів Т3 і Т4. Це призводить до зниження негативного зворотного зв’язку: знижується рівень вільного Т3 і Т4 у плазмі → підвищується секреція ТТГ гіофізом → гіперплазія і гіперфункція щитоподібної залози з формуванням зобу. Регуляція процесу йодування залежить від доступності субстрату (йодиду), активності ТПО та генерації H₂O₂, а не від фосфорилювання, ацетилювання чи метилювання тиреоглобуліну. Клінічно ендемічний зоб характеризується гіпотиреозом (зниження Т4 і Т3, підвищення ТТГ), затримкою росту й розвитку (у дітей — кретинізм), а також компенсаторним збільшенням маси залози. Саме йодування є єдиною посттрансляційною модифікацією тиреоглобуліну, яка безпосередньо залежить від надходження йоду з їжею і водою, і його порушення на геохімічних територіях з низьким вмістом йоду є класичною причиною ендемічного зобу. Інші перелічені модифікації (глікозилювання необхідне для правильного фолдингу та транспорту, але не залежить від йоду; фосфорилювання, ацетилювання і метилювання не є характерними посттрансляційними модифікаціями тиреоглобуліну) не пояснюють зв’язок із дефіцитом йоду.