З метою масового обстеження студентів на носійство S.aureus перед виробничою практикою у дитячому відділенні клінічної лікарні було використано елективне середовище з метою отримання чистої культури цього збудника. Яке з перерахованих середовищ було використано?

Чому це правильна відповідь

Staphylococcus aureus є грампозитивним коками, розташованими у вигляді виноградних гроен, нерухомим, безспоровим, факультативним анаеробом з товстою пептидоглікановою стінкою. Збудник утворює золотистий пігмент стафілоксантин, має білок A на поверхні, коагулазу, термостабільну нуклеазу та численні токсини. На жовтково-сольовому агарі (ЖСА) з високим вмістом NaCl (7,5%) та яєчним жовтком S. aureus росте у вигляді великих колоній з зоною опалесценції або лецитовітелазною активністю, що дозволяє селективно виділити його серед коагулазонегативних стафілококів та іншої флори. Основними факторами патогенності є екзотоксини (ентеротоксини, токсин синдрому токсичного шоку, лейкоцидин Пантон-Валентайна), ферменти агресії (коагулаза, стафілокіназа, гіалуронідаза, ліпаза), адгезини (фібронектин-зв'язуючі білки) та здатність до утворення біоплівки. Збудник тропний до шкіри, слизових носоглотки, часто колонізує передні відділи носа у 20–30% здорових осіб. Патогенез носійства полягає в адгезії до епітелію носа за допомогою поверхневих білків, уникненні мукоциліарного кліренсу та персистенції без вираженого запалення. Імунна відповідь включає антитіла до токсинів та поверхневих антигенів, але нестерильна, носійство може тривати роками. Діагностика носійства S. aureus базується на бактеріологічному дослідженні мазків з носа чи зіву з посівом на елективні середовища. Жовтково-сольовий агар є класичним селективним середовищем для масового обстеження: високий вміст солі інгібує грамнегативну флору та стрептококи, манітол ферментується з утворенням жовтого ореолу, а лецитовітелаза дає зону помутніння навколо колоній. Коагулазопозитивні штами (S. aureus) відрізняються від коагулазонегативних за цими ознаками та подальшим тестом на коагулазу. Для госпітальних штамів додатково визначають антибіотикорезистентність. Жовтково-сольовий агар є правильним саме тому, що в задачі йдеться про масове обстеження на носійство S. aureus з метою отримання чистої культури за допомогою елективного середовища. Ключова ознака — селективність ЖСА завдяки високій концентрації солі та індикації лецитовітелази, що дозволяє швидко виділити S. aureus з носоглоткової флори. Прямий зв'язок: носійство в носі → необхідність пригнічення супутньої флори та візуальної ідентифікації колоній S. aureus → використання ЖСА як стандартного для скринінгу медперсоналу перед роботою в дитячих відділеннях. Це чітко відрізняє від інших середовищ: кров'яний телуритовий агар для дифтерії, Ендо для коліформ, Вільсона-Блера для клостридій, МПА — неспецифічний. Імунітет при носійстві гуморальний з антитілами до токсинів та капсульних полісахаридів, але не запобігає колонізації. Специфічної вакцини немає, профілактика включає деколонізацію мупіроцином у носі для медпрацівників, гігієну рук та контроль за антибіотикорезистентними штамами.