Фекалії дитини, що хворіє на ентерит, емульгують в фізіологічному розчині і краплю емульсії наносять на елективне середовище: 10% молочно-сольовий, або жовтковосольовий агар. Який мікроорганізм передбачається виділити?
- А Ентерокок
- Б Кишкова паличка
- В Клебсієла
- Г Стрептокок
- Д Стафілокок Правильна
Чому це правильна відповідь
Staphylococcus aureus є грампозитивною бактерією, нерухомими коками діаметром 0,8–1 мкм, що розташовуються характерними скупченнями у вигляді грона винограду, не утворюють спор, мають тонку капсулу в деяких штамах, факультативні анаероби. На жовтково-сольовому агарі (ЖСА) з високим вмістом NaCl (7,5–10%) та яєчним жовтком стафілококи ростуть у вигляді колоній з зоною лецитовітелазної активності – опалесценції чи перламутрового блиску навколо колоній через гідроліз лецитину. На молочно-сольовому агарі (МСА) з високою концентрацією солі та лактозою S. aureus утворює жовті колонії через ферментацію лактози з утворенням кислоти, тоді як коагулазонегативні стафілококи ростуть білими чи безбарвними. Основними факторами патогенності є ентеротоксини (термостабільні екзотоксини типів A–E), що викликають харчові токсикоінфекції чи ентерити, коагулаза, гіалуронідаза, стафілокіназа та лейкоцидин. Ентеротоксигенні штами S. aureus можуть колонізувати кишечник, особливо в дітей, та продукувати ентеротоксин безпосередньо в просвіті з розвитком водянистої діареї, блювання та болів у животі. Патогенез стафілококового ентериту включає пероральне надходження токсину чи токсигенних штамів, стійких до шлункової кислоти, локальну продукцію термостабільного ентеротоксину в кишечнику з активацією аденілатциклази ентероцитів, секреторною діареєю без значного запалення. Діагноз стафілококового ентериту базується на виділенні S. aureus у великій кількості з фекалій з подальшим визначенням ентеротоксигенності. Елективними середовищами є саме жовтково-сольовий агар для виявлення лецитовітелази та молочно-сольовий агар для селекції за соле- та кислотостійкістю, оскільки високий вміст NaCl пригнічує ентеробактерії та ентерококи, дозволяючи ріст стафілококів. У задачі емульгування фекалій дитини з ентеритом та посів на 10% молочно-сольовий чи жовтково-сольовий агар безпосередньо спрямоване на виділення стафілокока як етіологічного агента, оскільки ці середовища є класичними елективними для стафілококів. Імунітет при стафілококовому ентериті слабкий через термостабільність ентеротоксину, переважно гуморальний з антитілами до токсину, але не запобігає рецидивам. Специфічної вакцини немає, профілактика базується на санітарних заходах. У задачі використання саме сольових елективних середовищ з високим NaCl чітко вказує на стафілокок як передбачуваний збудник, відрізняючи його від ентерококів чи ентеробактерій, які пригнічуються на цих середовищах.