A 10-year-old child has painful swallowing, neck edema, temperature rise up to 39.0°C, the whole body is covered with bright-red petechial rash. Back of the throat and tonsils are hyperemic, the tongue is crimsoncolored. Tonsillar surface is covered with isolated grayish-colored necrosis nidi. What disease is it?

Чому це правильна відповідь

Streptococcus pyogenes є грампозитивним коковим збудником, що розташовується ланцюжками, факультативним анаеробом, не утворює спор чи капсули в типових штамах, має груповий полісахарид А та поверхневий М-протеїн як основний фактор вірулентності. М-протеїн забезпечує адгезію та стійкість до фагоцитозу, тоді як піогенні екзотоксини SPE A, B, C є супер антигенами, що викликають масивну активацію Т-лімфоцитів з вивільненням цитокінів та системну токсичність. Еритрогенний токсин саме цих типів відповідає за характерний скарлатинозний висип. Патогенез скарлатини починається з аерогенного чи контактного проникнення Streptococcus pyogenes в ротоглотку, адгезії до епітелію мигдаликів за допомогою М-протеїну та фібронектинузв’язуючих протеїнів, локального розмноження з утворенням некрозів та сіруватого нальоту. Еритрогенний токсин, що продукується фаг-кодованими генами, надходить у кров і викликає токсичну еритему з дрібноточковим висипом на гіперемійованій шкірі, що щадить носогубний трикутник. Запалення мигдаликів проявляється гіперемією, набряком шиї, болючим ковтанням, а цитокіновий шторм зумовлює високу лихоманку. Малинастий язик виникає через десквамацію сосочків на фоні токсичного ураження. Клінічна картина скарлатини характеризується гострим початком з лихоманкою до 39–40°C, ангіною з сіруватими некротичними вогнищами на мигдаликах, яскраво-червоним висипом по всьому тілу та малиновим язиком, що повністю відповідає описаній у задачі симптоматиці. Ускладнення включають гломерулонефрит чи ревматичну лихоманку через молекулярну мімікрію М-протеїну. Діагностика базується на клінічних ознаках, виділенні β-гемолітичного стрептокока групи А з посіву мазка з мигдаликів на кров’яний агар з подальшою ідентифікацією за чутливістю до бактріацину, а також підвищенням титру АСЛ-О чи анти-ДНази В. Імунітет при скарлатині формується переважно гуморальний до еритрогенного токсину, що забезпечує захист від повторного висипу, але не від фарингіту, оскільки існує багато сероварів М-протеїну. Післяінфекційний імунітет типоспецифічний щодо токсину. Вакцини проти стрептокока групи А немає через ризик аутоімунних ускладнень, профілактика полягає в ранньому лікуванні пеніциліном та ізоляції хворих. Саме скарлатина є правильним варіантом, оскільки поєднання некротичної ангіни з сіруватими вогнищами, малинового язика, дрібноточкового яскраво-червоного висипу по всьому тілу та високої лихоманки класично спричинене еритрогенним токсином Streptococcus pyogenes. Жодне інше захворювання з переліку не дає такої комбінації симптомів одночасно.