Хворому на гострий інфаркт міокарда у комплексній терапії було призначено гепарин. Через деякий час після введення даного препарату з’явилась гематурія. Який антагоніст гепарину необхідно ввести хворому для усунення даного ускладнення?

Чому це правильна відповідь

Гепарин — прямий антикоагулянт, що діє шляхом зв’язування з антитромбіном III, різко підвищуючи його здатність інгібувати активовані фактори зсідання (IIа, IXа, Ха, XIа, XIIа), насамперед тромбін і фактор Ха. При передозуванні або надмірній чутливості виникає кровоточивість, у тому числі гематурія. Протаміну сульфат є єдиним клінічно застосовуваним специфічним антагоністом гепарину. Це сильнолужний білок (багатий аргініном), який утворює з кислим гепарином міцний неактивний комплекс, що швидко виводиться нирками. 1 мг протаміну нейтралізує приблизно 100 ОД нефракціонованого гепарину; нейтралізація настає миттєво після внутрішньовенного введення. Механізм дії протаміну полягає в електростатичній взаємодії його позитивно заряджених аміногруп з негативно зарядженими сульфатними групами гепарину, що призводить до вивільнення антитромбіну III і повного скасування антикоагулянтного ефекту. При низькомолекулярних гепаринах (еноксапарин, дальтепарин) нейтралізація неповна (блокується лише антитромбінова активність, анти-Ха-активність зберігається на 40–60 %), тому при кровотечі на тлі НМГ протамін застосовують, але ефект слабший. Фармакокінетично протамін вводиться тільки внутрішньовенно, період напіввиведення 7–10 хвилин, виводиться нирками. Надлишок протаміну сам по собі має антикоагулянтну дію (інгібує агрегацію тромбоцитів і взаємодіє з факторами зсідання), тому вводять строго розрахункову дозу. При гематурії на тлі гепарину внутрішньовенне введення протаміну сульфату швидко зупиняє кровотечу та усуває ускладнення. Клінічно протаміну сульфат є обов’язковим компонентом реверсії гепарину після екстракорпорального кровообігу, при кровотечах на тлі терапевтичних доз гепарину та при передозуванні. Основні побічні ефекти — гіпотензія, брадикардія, алергічні реакції (до анафілаксії у хворих з алергією на рибу або після попереднього введення протаміну). Саме утворення неактивного комплексу з гепарином є унікальним і єдиним механізмом швидкої нейтралізації гепарину.