Після перенесеного сепсису у хворої 27-ми років з’явився бронзовий колір шкіри, характерний для аддісонової хвороби. Механізм гіперпігментації полягає в підвищенні секреції такого гормону:

Чому це правильна відповідь

Після сепсису у хворої розвинулася первинна надниркова недостатність (хвороба Аддісона) з деструкцією кори наднирників і різким зниженням секреції кортизолу та альдостерону. Падіння рівня кортизолу знімає негативний зворотний зв’язок на гіпоталамо-гіпофізарному рівні, що призводячи до гіперсекреції CRH в паравентрикулярних ядрах гіпоталамуса та АКТГ в аденогіпофізі. Проопіомеланокортин (POMC), попередник АКТГ, розщеплюється пропротеїнконвертазами PC1 і PC2 з одночасним утворенням α-MSH (меланоцитстимулюючого гормону), β-MSH, γ-MSH та β-ендорфіну. При первинній наднирковій недостатності концентрація саме α-MSH і АКТГ (який також має слабку меланостимулювальну активність) зростає в десятки разів. α-MSH зв’язується з меланокортиновими рецепторами типу 1 (MC1-R) на мембрані меланоцитів шкіри та волосяних фолікулів, активуючи аденілатциклазу, підвищення цАМФ і активацію протеїнкінази А. Остання фосфорилює CREB, що запускає транскрипцію генів тирозинази, TRP-1 і TRP-2 — ключових ферментів біосинтезу еумеланіну. В результаті в епідермісі та дермі накопичується велика кількість темно-коричневого еумеланіну, що клінічно проявляється характерною бронзовою або «брудно-сірою» гіперпігментацією, особливо вираженою в ділянках тертя, складках долонь, рубцях, слизових оболонках та ареолах. Тільки надлишок меланоцитстимулюючого гормону (α-MSH), що утворюється паралельно з АКТГ з одного попередника POMC, пояснює розвиток типової аддісонової гіперпігментації при первинній наднирковій недостатності.