У вагітної жінки взяли кров для підтвердження клінічного діагнозу 'токсоплазмоз'. Яка із перерахованих серологічних реакцій має діагностичне значення?

Чому це правильна відповідь

Toxoplasma gondii є внутрішньоклітинним облігатним найпростішим паразитом з типу Apicomplexa, що в тканинах існує у формі тахізоїтів – серпоподібних клітин розміром 2–6 мкм з ядром у задній частині, та брадизоїтів у тканинних цистах. Паразит не має джгутиків у тахізоїтній формі, але володіє апікальним комплексом для проникнення в клітини хазяїна, покритий глікокаліксом без справжньої клітинної стінки. У людини зараження відбувається аліментарно ооцистами від котячих фекалій чи тканинами цист у сирому м’ясі, з подальшою дисемінацією тахізоїтів та утворенням цист у мозку, м’язах та сітківці. Факторами патогенності є здатність до внутрішньоклітинного розмноження в макрофагах та інших клітинах, модуляція апоптозу та інтерферонової відповіді, висока тропність до ЦНС та сітківки. Патогенез первинного токсоплазмозу у вагітних часто безсимптомний або грипоподібний, але транс плацентарна передача тахізоїтів плоду призводить до вродженого токсоплазмозу з ураженням мозку, очей та інших органів залежно від терміну вагітності. Імунна відповідь включає ранню вроджену фазу з продукцією інтерферону-гамма та подальшу набутий клітинний імунітет, що стримує розмноження, але не елімінує цисти. Діагностика токсоплазмозу у вагітних базується на серологічному обстеженні з виявленням IgM для гострої інфекції та IgG з оцінкою авідності для розрізнення первинної та латентної інфекції. Реакція зв’язування комплементу з барвником Себіна-Фельдмана є високоспецифічною та історично золотим стандартом, оскільки живі тахізоїти втрачають здатність забарвлюватися при наявності специфічних антитіл та комплементу. ПЛР амніотичної рідини використовується для підтвердження внутрішньоутробної інфекції, мікроскопія тканин рідко застосовується через низьку чутливість. Диференціювати від інших TORCH-інфекцій допомагає специфічна серологічна динаміка та відсутність інших маркерів. Імунітет при токсоплазмозі переважно клітинний з провідною роллю CD8+ Т-лімфоцитів та інтерферону-гамма, що контролює реплікацію тахізоїтів та сприяє утворенню цист. Гуморальні антитіла відіграють допоміжну роль в обмеженні дисемінації. Післяінфекційний імунітет довічний щодо тяжких проявів у імунокомпетентних осіб, але не стерильний через персистенцію брадизоїтів. Вакцини для людини немає, профілактика у вагітних включає уникнення сирого м’яса та контакту з котячими фекаліями. Правильність варіанту Реакція зв’язування комплементу зумовлена тим, що саме ця реакція (реакція Себіна-Фельдмана) є класичним і високоспецифічним серологічним методом діагностики токсоплазмозу, особливо для виявлення антитіл у сироватці вагітних жінок при підозрі на первинну інфекцію. Позитивний результат свідчить про наявність специфічних антитіл, що зв’язують комплемент і змінюють забарвлення живих тахізоїтів, прямо підтверджуючи контакт з Toxoplasma gondii. Жодна інша реакція з наведених не має такої специфічності для токсоплазмозу в серодіагностиці.