A patient has been hospitalised with provisional diagnosis of virus В hepatitis. Serological reaction based on complementation of antigen with antibody chemically bound to peroxidase or alkaline phosphatase has been used for disease diagnostics. What is the name of the applied serological reaction?

Чому це правильна відповідь

Вірус гепатиту B (HBV) належить до родини Hepadnaviridae, є ДНК-вмісним вірусом з частково дволанцюговою ДНК, має оболонку, що містить поверхневий антиген HBsAg, внутрішній core-антиген HBcAg та антиген інфекційності HBeAg. Оболонка вірусу походить від мембран інфікованих гепатоцитів, вірус не має власної полімерази для прямого розмноження, але використовує зворотну транскриптазу в циклі реплікації. HBV характеризується високою тропністю до гепатоцитів, де відбувається складання віріонів та надлишкова продукція HBsAg у формі сферичних і трубчастих частинок. Основними факторами патогенності HBV є здатність інтегруватися в геном гепатоцита, імунне ушкодження інфікованих клітин та хронічна персистенція антигенів. Вірус не має прямого цитопатичного ефекту, але антигени на поверхні гепатоцитів викликають імунну відповідь з участю цитотоксичних Т-лімфоцитів. Патогенез вірусного гепатиту B включає парентеральне проникнення (кров, статевий шлях, вертикальна передача), реплікацію в печінці, вивільнення антигенів у кров та формування імунних комплексів. Гостра інфекція проявляється цитолізом гепатоцитів, жовтяницею, тоді як хронічна форма призводить до цирозу та гепатоцелюлярної карциноми через хронічне запалення та інтеграцію вірусної ДНК. Діагностика гепатиту B базується на серологічних методах з виявленням маркерів у сироватці крові: HBsAg як маркер інфекції, anti-HBc IgM для гострої фази, HBeAg для реплікативної активності, anti-HBe та anti-HBs для одужання чи імунітету. Імуноферментний аналіз (ІФА, або immune-enzyme analysis) є ключовим методом, де антиген чи антитіло фіксуються на твердій фазі, а детекція відбувається за допомогою ферменту (пероксидази чи лужної фосфатази), зв’язаного з антитілом, з подальшим хромогенним субстратом. Цей метод високочутливий, специфічний і дозволяє кількісне визначення маркерів, диференціюючи фази інфекції від вакцинації (відсутність anti-HBc при поствакцинальному імунітеті). ПЛР застосовується для виявлення ДНК HBV та оцінки вірусного навантаження. Імунітет при гепатиті B переважно клітинний з участю CD8+ Т-лімфоцитів для елімінації інфікованих клітин, гуморальний забезпечує нейтралізацію вільних віріонів антитілами anti-HBs. Післяінфекційний імунітет стійкий, формується пожиттєвий захист. Існує рекомбінантна вакцина на основі HBsAg (інактивована субодинична), специфічна профілактика включає вакцинацію груп ризику та новонароджених від інфікованих матерів, неспецифічна — скринінг донорської крові та безпека ін’єкцій. Саме варіант immune-enzyme analysis є правильним, оскільки описана реакція з хімічним зв’язуванням ферменту (пероксидази чи лужної фосфатази) з антитілом чи антигеном точно відповідає принципу імуноферментного аналізу, який є стандартним для виявлення маркерів HBV. Прямий причинно-наслідковий зв’язок полягає в тому, що надлишкова продукція антигенів HBV забезпечує їх високий рівень у крові, що ідеально детектується чутливим ферментним методом, дозволяючи диференціювати гостру, хронічну інфекцію та імунітет. Цей метод чітко відмежовується від імунофлюоресценції (використання флюорохрому), радіоімунного аналізу (радіоізотопи) чи реакції зв’язування комплементу (Bordet-Gengou).