Хвора 28-ми років потрапила до інфекційної лікарні з приводу пожовтіння шкіри, склер, слизових оболонок. Лабораторно встановлене підвищення рівня прямого білірубіну у крові. В сечі виявлений уробіліноген і білірубін. Для якого з перелічених захворювань характерні такі зміни?

Чому це правильна відповідь

Паренхіматозна жовтяниця виникає при ураженні гепатоцитів, що порушує їх здатність до кон’югації та екскреції білірубіну. Це є типом внутрішньопечінкової жовтяниці, при якій патологічні зміни локалізуються у паренхімі печінки та дрібних жовчних капілярах. Етіологія може включати вірусні гепатити, токсичні ураження, медикаментозні інтоксикації та інші чинники, що спричиняють загибель або дисфункцію гепатоцитів. Макроскопічно печінка часто збільшена, м’яка, з тьмяним жовтуватим забарвленням. Мікроскопічно спостерігаються дистрофічні зміни гепатоцитів, еозинофільні або вакуолізовані цитоплазми, частковий некроз клітин, накопичення білірубіну всередині гепатоцитів та у жовчних канальцях. Венозна система та строма можуть бути дещо повнокровними, проте ознак значного запалення немає. Патогенез зумовлений порушенням синтезу, кон’югації або транспорту білірубіну внаслідок ураження гепатоцитів. Це призводить до накопичення прямого білірубіну в крові, що клінічно проявляється жовтушністю шкіри, склер і слизових оболонок. Високий рівень уробіліногену в сечі відображає порушену екскрецію білірубіну та надходження кон’югованого білірубіну в кров. Можливі ускладнення включають прогресування печінкової недостатності, розвиток холестазу та метаболічні порушення. У контексті даного клінічного випадку правильним є саме паренхіматозна жовтяниця, оскільки лабораторно визначене підвищення прямого білірубіну та наявність його в сечі вказує на внутрішньопечінкове ураження гепатоцитів, а не на гемоліз чи механічну обструкцію жовчовивідних шляхів.