Під час розтину тіла жінки 52-х років, яка тривалий час хворіла на жовчно-кам’яну хворобу, було знайдено: макроскопічно - печінка помірно збільшена, деформована, поверхня органу горбиста, тканина щільна, на розрізі тканина коричнева з зеленим відтінком, складається з множинних вузликів діаметром 8-10 мм. Мікроскопічно - гепатоцелюлярні вузлики оточені прошарками сполучної тканини, яка містить збільшену кількість дрібних жовчних протоків з холестазом. Діагностуйте захворювання печінки:

Чому це правильна відповідь

Біліарний цироз печінки є хронічним прогресуючим захворюванням, що виникає внаслідок тривалого порушення відтоку жовчі, найчастіше в контексті жовчно-кам'яної хвороби або інших причин обструкції внутрішньопечінкових жовчних проток. Тривала холестаза призводить до ушкодження жовчних капілярів, накопичення жовчних пігментів, активації запальних механізмів і фіброгенезу, що з часом формує архітектонічні зміни з вузловою перебудовою тканини. В описі макроскопічно зазначена деформована, горбиста печінка з коричневим та зеленим відтінком, що відображає холестатичний характер процесу. Наявність вузликів діаметром 8–10 мм серед щільної тканини вказує на сформований цироз із вузловою перебудовою. Мікроскопічно біліарний цироз характеризується формуванням гепатоцелюлярних вузликів, оточених широкими септами сполучної тканини, що містять розширені протоки, інфільтрацію, інколи з явищами проліферації жовчних проток. У даному описі підкреслюється наявність сполучнотканинних прошарків, що оточують вузлики та містять збільшену кількість жовчних проток. Ці морфологічні ознаки відображають реактивну проліферацію проток і фіброз, які є типовими компонентами біліарного цирозу та наслідком тривалих запальних і холестатичних процесів. Патогенетично ушкодження епітелію жовчних проток, викликане застійною жовчю, призводить до виділення цитокінів та активації фібробластів, що стимулює синтез колагену та розростання сполучної тканини. Це не лише змінює структуру печінки, але й порушує кровообіг та обмін речовин, що сприяє розвитку портальної гіпертензії і печінкової недостатності. Зелений відтінок паренхіми макроскопічно відображає накопичення жовчних пігментів у клітинах і стромі. До ускладнень біліарного цирозу належать портальна гіпертензія, асцит, варикозне розширення вен стравоходу, печінкова енцефалопатія, а також розвиток гепатоцелюлярної карциноми. В особливо тяжких випадках можливе формування холангіту, жовтяниці і печінкової коми. Саме поєднання тривалої жовчно-кам'яної хвороби, холестазу, вузлової перебудови печінки та проліферації жовчних проток дозволяє визначити процес як біліарний цироз. У контексті завдання ключовим є вказівка на тривале порушення відтоку жовчі внаслідок жовчно-кам'яної хвороби, холестатичний відтінок тканини та вузлову перебудову з розростанням сполучної тканини, що робить найбільш вірогідним діагноз саме біліарного цирозу, а не інших форм цирозу, які мають інший патогенез і морфологічні особливості.