У чоловіка 59 років спострерігаються ознаки паренхіматозної жовтяниці та портальної гіпертензії. Під час гістологічного дослідження пункційного біоптату печінки знайдено: балково-часточкова будова порушена, частина гепатоцитів має ознаки жирової дистрофії, утворюються порто-портальні сполучнотканинні септи з формуванням псевдочасточок, з наявністю пері-портальних лімфомакрофагальних інфільтратів. Який найбільш вірогідний діагноз?

Чому це правильна відповідь

Цироз печінки є хронічним прогресуючим захворюванням, що характеризується дифузним ураженням паренхіми з формуванням вузлів-регенератів, порушенням архітектоніки та розвитком фіброзу. Патогенез включає тривале ушкодження гепатоцитів, активацію зірчастих клітин Іто та масивний синтез колагену, що призводить до перебудови часточкової структури органа. В описаному випадку наведено ключові ознаки – формування порто-портальних септ, порушення балково-часточкової будови та створення псевдочасточок, що є критеріями цирозу. Пері-портальні лімфомакрофагальні інфільтрати вказують на хронічне запалення з участю клітин мононуклеарної ланки, яке стимулює фіброгенез. Це типово для тривалого ураження печінки різної етіології, включно з вірусними, токсичними та метаболічними чинниками. Запальна інфільтрація перипортальних зон супроводжується деструкцією гепатоцитів, активацією фібробластів та інтенсивним прогресуванням фіброзу. Наявність жирової дистрофії гепатоцитів є частою знахідкою при цирозі, особливо алкогольного або метаболічного походження, однак сама по собі не визначає діагноз. Вона є наслідком метаболічних порушень, гіпоксії, оксидативного стресу та дисбалансу ліпідного обміну в умовах хронічного пошкодження. Проте вирішальними для діагнозу є саме перебудова структури часточок і фіброзні септи. Патогенетично цироз призводить до портальної гіпертензії через зростання внутрішньопечінкового опору кровотоку. Саме це пояснює клінічні прояви, описані в задачі. Патогенез включає формування портокавальних шунтів, варикозне розширення вен стравоходу та можливість асциту. Водночас паренхіматозна жовтяниця є наслідком загибелі клітин, холестазу та зниження функціональної маси печінки. Таким чином, поєднання морфологічних змін (порушення часточкової структури, порто-портальні септи, псевдочасточки, хронічне запалення) та клінічних проявів (жовтяниця і портальна гіпертензія) є патогномонічним для цирозу печінки і виключає інші варіанти.