Під час розтину тіла жінки 52-х років, яка тривалий час хворіла на жовчнокам’яну хворобу, було знайдено: макроскопічно - печінка помірно збільшена, деформована, поверхня органу горбиста, тканина щільна, на розрізі тканина коричнева з зеленим відтінком, складається з множинних вузликів діаметром 8-10 мм. Мікроскопічно - гепатоцелюлярні вузлики оточені прошарками сполучної тканини, яка містить збільшену кількість дрібних жовчних протоків з холестазом. Діагностуйте захворювання печінки:

Чому це правильна відповідь

Біліарний цироз печінки є хронічним прогресуючим захворюванням, що розвивається внаслідок тривалої обструкції жовчних шляхів, найчастіше при жовчнокам’яній хворобі, що призводить до вторинного ураження внутрішньопечінкових і позапечінкових жовчних проток з формуванням дрібновузлового цирозу; макроскопічно печінка помірно збільшена або нормальних розмірів на ранніх стадіях, щільна, горбиста за рахунок дрібних регенераторних вузлів діаметром до 1 см, на розрізі має характерний коричнево-зелений відтінок через затримку жовчних пігментів і холестаз, а мікроскопічно виявляються дрібні гепатоцелюлярні вузлики, оточені широкими прошарками грубоволокнистої сполучної тканини з вираженою проліферацією дуктулярних структур, лімфоплазмоцитарною інфільтрацією та накопиченням жовчі в гепатоцитах і канальцях. Патогенетично біліарний цироз виникає через механічну або функціональну обструкцію відтоку жовчі, що призводить до накопичення токсичних жовчних кислот, які ушкоджують гепатоцити та стимулюють запалення з активацією зірчастих клітин і фіброзогенезом, при цьому сполучнотканинні прошарки формуються переважно перипортально і перидуктулярно, оточуючи регенераторні вузлики, а хронічний холестаз зумовлює зелений відтінок тканини та відкладення міді в гепатоцитах, що є характерною гістохімічною ознакою. Ускладнення біліарного цирозу включають прогресуючу печінкову недостатність, портальну гіпертензію з асцитом і варикозним розширенням вен стравоходу, холангіокарциному як наслідок тривалого запалення та проліферації дуктулярного епітелію, остеопороз і остеомаляцію через порушення всмоктування жиророзчинних вітамінів, а також септичні ускладнення при вторинному бактеріальному холангіті. У контексті питання саме біліарний цироз є правильним, оскільки поєднання тривалої жовчнокам’яної хвороби, зеленого відтінку печінки, дрібних вузликів діаметром 8–10 мм і широких сполучнотканинних прошарків з дуктулярною проліферацією та холестазом чітко вказує на вторинний біліарний тип цирозу, на відміну від портального, який формує великі вузли і не має зеленого відтінку, чи постнекротичного з нерівномірними великими вузлами після масивного некрозу.