MedOnline Тренуватись онлайн

Пацієнт через 15 діб після повернення з багатомісячного плавання в районах Середземномор’я та Західної Африки відчув слабкість, головний біль, періодичні підвищення температури. Лікар запідозрив у хворого малярію. Який із перерахованих методів є найбільш адекватним в діагностиці даного захворювання?

Чому це правильна відповідь

Малярія є протозойною інфекцією, збудниками якої є паразити роду Plasmodium — облігатні внутрішньоклітинні найпростіші. Вони не належать до бактерій, вірусів чи грибів, не мають клітинної стінки та проходять складний життєвий цикл із чергуванням стадій у комарі роду Anopheles і в організмі людини. В організмі людини плазмодії паразитують переважно в еритроцитах, що є ключовою морфологічною та патогенетичною ознакою малярії. Патогенез захворювання пов’язаний із циклічним внутрішньоеритроцитарним розмноженням плазмодіїв. Руйнування інфікованих еритроцитів призводить до періодичних нападів лихоманки, інтоксикації, анемії та інших характерних клінічних проявів. Саме наявність паразитів усередині еритроцитів зумовлює можливість їх безпосереднього виявлення при мікроскопії крові. Мікроскопічний метод є «золотим стандартом» діагностики малярії. Він ґрунтується на виявленні різних морфологічних стадій плазмодіїв у мазку крові або в товстій краплі, пофарбованих за Романовським–Гімзою. Цей метод дозволяє не лише підтвердити сам факт зараження, а й визначити вид плазмодія, що має принципове значення для вибору терапії. З діагностичної точки зору мікроскопія є найбільш адекватною саме на ранніх етапах захворювання, коли клініка вже з’явилася, а імунна відповідь ще може бути недостатньо сформованою для серологічних методів. Крім того, мікроскопічний метод дає пряме підтвердження наявності збудника, а не лише опосередковані імунологічні ознаки. Ключовою ознакою в умові задачі є підозра на малярію у хворого після перебування в ендемічних регіонах. Найбільш прямий і патогенетично обґрунтований метод підтвердження цього діагнозу — виявлення плазмодіїв у крові за допомогою мікроскопії, що чітко відмежовує його від усіх інших запропонованих методів.

Чому інші варіанти не підходять

Алергічний
Алергічні проби не застосовуються для діагностики малярії, оскільки вони не дозволяють виявити ні самого збудника, ні специфічну імунну відповідь, значущу для цього захворювання. Вони можуть мати значення при деяких гельмінтозах або туберкульозі. Тому цей метод не відповідає умові задачі.
Мікробіологічний
Мікробіологічний метод передбачає посів збудника на поживні середовища, що характерно для бактерій. Плазмодії не ростуть на штучних поживних середовищах у звичайній лабораторії. Отже, цей метод непридатний для діагностики малярії.
Серологічний
Серологічні методи виявляють антитіла, які з’являються не одразу після зараження. Вони не є оптимальними для первинної та ранньої діагностики малярії. Тому цей варіант не є найбільш адекватним у даній клінічній ситуації.
Біологічний
Біологічний метод передбачає зараження лабораторних тварин і використовується рідко, переважно в наукових цілях. Для рутинної клінічної діагностики малярії він не застосовується. Отже, цей варіант не відповідає умові задачі.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Патогенні найпростіші (протозойні інфекції)