У жінки 30-ти років при гістологічному дослідженні шийного лімфовузла виявлено порушення малюнка внаслідок розростання епітеліоїдних, лімфоїдних клітин і макрофагів з ядрами у вигляді підкови, в центрі деяких скупчень клітин - безструктурні ділянки блідо-рожевого кольору з уламками ядер. Для якого захворювання характерні такі зміни?

Чому це правильна відповідь

Туберкульоз є хронічним гранулематозним запаленням інфекційної етіології, спричиненим Mycobacterium tuberculosis, що характеризується формуванням специфічних гранульом з казеозним некрозом у центрі, які виникають внаслідок гіперчутливості сповільненого типу та активації макрофагів, перетворюючихся на епітеліоїдні клітини, з подальшим утворенням гігантських клітин Лангханса з периферійним розташуванням ядер у формі підкови. Макроскопічно в лімфовузлах виявляється збільшення з щільними сіруватими вузлами, що зливаються, тоді як мікроскопічно спостерігається порушення архітектоніки вузла через проліферацію епітеліоїдних клітин, лімфоцитів та макрофагів, формуючи гранульоми з центральним казеозним некрозом у вигляді аморфних блідо-рожевих мас з фрагментами ядер, оточених шафтом лімфоцитів, з фіброзом строми та склерозом судин, що призводить до атрофії лімфоїдної тканини. Ці морфологічні зміни пов'язані з патогенезом, де мікобактерії фагоцитуються макрофагами, але не руйнуються через ліпідну оболонку, викликаючи персистуюче запалення з активацією Т-лімфоцитів, вивільненням цитокінів та формуванням гранульом для локалізації інфекції, але при зниженому імунітеті некроз розширюється, сприяючи дисемінації. Ускладнення туберкульозу лімфовузлів включають формування каверн при прогресуванні некрозу, фіброзно-кавернозні зміни з рубцюванням, гематогенну дисемінацію з утворенням міліарного туберкульозу в легенях чи інших органах, а також амілоїдоз при тривалому перебігу, що призводить до лімфаденопатії, свищів та хронічної інтоксикації. В контексті формулювання питання, де описано гістологічні зміни з епітеліоїдними клітинами, макрофагами з підковоподібними ядрами та центральними безструктурними ділянками блідо-рожевого кольору з уламками ядер, цей варіант є правильним, оскільки саме для туберкульозу характерна класична туберкульозна гранульома з казеозним некрозом, на відміну від інших опцій, де відсутній такий специфічний морфологічний патерн з гігантськими клітинами Лангханса та казеозом. Крім того, локалізація в шийних лімфовузлах типова для позалегеневого туберкульозу, особливо при первинному комплексі чи гематогенній дисемінації, тоді як інші захворювання мають відмінні клітинні елементи чи тип некрозу. На відміну від неспецифічного запалення, туберкульоз вирізняється продуктивним характером з гранулемами, що відображає адаптивну імунну відповідь, але при імуносупресії процес стає ексудативним з масивним некрозом, пояснюючи варіабельність морфології в залежності від імунного статусу. Прогноз залежить від своєчасної діагностики, але без лікування ускладнюється фтизіатричними формами, такими як фіброзний склероз вузлів з кальцифікацією, що імітує метастази, але відрізняється наявністю кислотостійких бактерій при фарбуванні за Цілем-Нільсеном.