У фекаліях трирічної дитини із сильновираженою діареєю, яка хворіє впродовж 3-х днів, за методом імунної електронної мікроскопії виявлено віруси із двошаровим капсидом і псевдооболонкою, які нагадують дрібні коліщатка із спицями. Які віруси найбільш вірогідно виявлені?
- А Ротавіруси Правильна
- Б ЕСНО-віруси
- В Коронавіруси
- Г Реовіруси
- Д Коксакі-віруси
Чому це правильна відповідь
Виявлений збудник належить до вірусів, а саме до РНК-вмісних вірусів родини Reoviridae, роду Rotavirus. Це неконвертовані віруси, які мають характерний двошаровий капсид без справжньої ліпідної оболонки, але з так званою псевдооболонкою, що формується зовнішнім білковим шаром. Їх морфологічна особливість при електронній мікроскопії — вигляд дрібного коліщатка зі спицями, що є класичною діагностичною ознакою ротавірусів. Основними факторами патогенності ротавірусів є білки зовнішнього капсиду, які забезпечують прикріплення до ентероцитів тонкої кишки та проникнення в клітину. Вірус має сегментований дволанцюговий РНК-геном, що сприяє генетичній варіабельності. Важливу роль у патогенезі відіграє вірусний ентеротоксин NSP4, який порушує транспорт іонів та води, що безпосередньо призводить до розвитку водянистої діареї. Патогенез ротавірусної інфекції пов’язаний з фекально-оральним механізмом передачі, що є типовим для дітей раннього віку. Після проникнення в організм вірус реплікується в зрілих ентероцитах ворсинок тонкої кишки, викликаючи їх деструкцію та порушення всмоктування. Це призводить до осмотичної та секреторної діареї, блювання і швидкого розвитку зневоднення, що особливо небезпечно у дітей перших років життя. Основою лабораторної діагностики є виявлення вірусу або його антигенів у фекаліях. Імунна електронна мікроскопія дозволяє візуалізувати характерну морфологію вірусу, що має вирішальне значення для ідентифікації. Саме поєднання клінічної картини гострої діареї у дитини та виявлення вірусів із виглядом коліщатка зі спицями є патогномонічним для ротавірусної інфекції. Імунітет після перенесеної інфекції є переважно гуморальним, але неповним і серотипоспецифічним, тому можливі повторні захворювання. Для профілактики застосовують живі пероральні вакцини, які значно знижують частоту тяжких форм захворювання у дітей. Саме сукупність морфологічних ознак вірусу, механізму передачі та клінічних проявів чітко вказує на ротавіруси як правильну відповідь.