Під час розтину тіла чоловіка, який тривалий час зловживав алкоголем, виявлено: печінка малих розмірів, щільна, дрібногорбиста. Мікроскопічно: псевдочасточки дрібні, розподілені вузькими прошарками сполучної тканини з лімфомакрофагальними інфільтратами; гепатоцити у стані великокрапельної жирової дистрофії. Який найбільш імовірний діагноз?

Чому це правильна відповідь

Алкогольний цироз є хронічним прогресуючим дифузним ураженням печінки, яке характеризується вузловою перебудовою паренхіми та вираженим фіброзом, що призводить до формування псевдочасточок і порушення мікроциркуляції. Макроскопічно печінка при цьому зменшена в розмірах, дуже щільна, з вираженою дрібногорбистою поверхнею, що відображає дрібновузловий тип фіброзної перебудови. Такий вигляд є типовим саме для алкогольного цирозу на пізніх стадіях, коли колагенізація строми призводить до стискання органа. Мікроскопічно характерною ознакою є дрібні псевдочасточки, розділені тонкими, але численними прошарками сполучної тканини з вираженою лімфомакрофагальною інфільтрацією. У межах псевдочасточок гепатоцити демонструють великокрапельну жирову дистрофію, що є результатом хронічної алкогольної інтоксикації, яка порушує метаболізм ліпідів, спричинює оксидативний стрес та мітохондріальну дисфункцію. Наявність вузьких, але множинних фіброзних септ формує дрібновузлову архітектоніку, відмінну від макровузлових форм цирозу іншої етіології. Етіологічно алкогольний цироз виникає внаслідок тривалої токсичної дії етанолу та його метаболітів на гепатоцити, що призводить до хронічного гепатоцелюлярного ушкодження, запалення та фіброгенезу. Активація зірчастих клітин Іто спричинює надмірне утворення колагену, який заміщує некротизовані ділянки паренхіми та перебудовує архітектоніку органа. Формування псевдочасточок є наслідком повторних хвиль некрозу та регенерації, які відбуваються хаотично та без відновлення нормальної часточкової структури. Ускладнення алкогольного цирозу включають портальну гіпертензію, асцит, варикозне розширення вен стравоходу, печінкову недостатність, гепаторенальний синдром і підвищений ризик гепатоцелюлярної карциноми. Водночас жирова дистрофія гепатоцитів є типовою ознакою алкогольного ураження, але в контексті дифузного фіброзу та вузлової перебудови вона є компонентом циротичного процесу, а не самостійною патологією. Сукупність макро- і мікроскопічних ознак у завданні відповідає саме алкогольному цирозу, що визначає правильність вибору.