Хворому з цирозом печінки разом з лікарськими препаратами внутрішньовенно ввели 500,0 мл 5% розчину глюкози. Яке порушення водного балансу найбільш ймовірно може виникнути у хворого?

Чому це правильна відповідь

Внутрішньовенне введення 5% розчину глюкози призводить до надходження в організм рідини, яка після метаболізму глюкози фактично перетворюється на вільну воду. Глюкоза швидко захоплюється клітинами та включається в енергетичний обмін, тому осмотично активні частинки з плазми зникають, а вода залишається в судинному та міжклітинному просторі. На системному рівні це знижує осмолярність плазми крові, оскільки кількість розчинених осмотично активних речовин не зростає пропорційно обʼєму рідини. Вода починає перерозподілятися за осмотичним градієнтом із позаклітинного сектору в клітини, що є характерною ознакою гіпоосмолярного стану. При цирозі печінки порушується регуляція водно-сольового балансу через зниження ефективного артеріального обʼєму крові. Це активує ренін-ангіотензин-альдостеронову систему та секрецію антидіуретичного гормону, що зменшує виведення води нирками і сприяє її затримці в організмі. На клітинному рівні зниження осмолярності позаклітинної рідини призводить до надходження води всередину клітин за законами осмосу. Клітинний набряк є прямим наслідком гіпоосмолярної гіпергідратації і визначає її фізіологічну суть. Таким чином, поєднання введення метаболізованого розчину глюкози та зниженої здатності організму до виведення води при цирозі неминуче формує гіпоосмолярну гіпергідратацію, що і є найбільш фізіологічно обґрунтованим наслідком.