Пацієнт звернувся зі скаргами на гострий біль у правому підребер’ї. При огляді лікар звернув увагу на пожовтіння склер хворого. Лабораторно: підвищена активність АлАТ та негативна реакція на стеркобілін в калі. Для якого захворювання характерні такі симптоми?

Чому це правильна відповідь

Гострий біль у правому підребер’ї, пожовтіння склер, значне підвищення активності АлАТ та негативна реакція на стеркобілін у калі вказують на паренхіматозну (печінково-клітинну) жовтяницю, яка розвивається при масивному ураженні гепатоцитів унаслідок гострого гепатиту вірусної, токсичної чи аутоімунної етіології. Пошкодження гепатоцитів призводить до порушення всіх етапів обміну білірубіну: зниження захоплення некон’югованого білірубіну синусоїдальним полюсом, порушення кон’югації внаслідок зниження активності глюкуронілтрансферази та блокади екскреції кон’югованого білірубіну в жовчні канальці через руйнування цитоскелету та міжклітинних контактів. У результаті кон’югований білірубін регургітує в кров, викликаючи гіпербілірубінемію переважно за рахунок прямої фракції та білірубінурію, а зниження надходження білірубінглюкуронідів у кишечник призводить до зменшення утворення стеркобіліну й ахолічного калу. Масивний цитоліз гепатоцитів супроводжується вивільненням у кров великої кількості цитозольних ферментів, зокрема АлАТ, активність якої підвищується в десятки-сотні разів, що є маркером вираженого гепатоцелюлярного некрозу. Гострий біль виникає через розтягнення та запалення капсули печінки (гломерову капсулу) при швидкому збільшенні органу та набряку паренхіми, а також через спастично-ішемічні явища внаслідок вивільнення медіаторів запалення. Тяжкий перебіг паренхіматозного гепатиту може призвести до печінкової недостатності з порушенням синтезу альбумінів, факторів згортання, детоксикаційної функції та розвитку печінкової енцефалопатії. Саме поєднання значного цитолізу (висока АлАТ), кон’югованої гіпербілірубінемії та повної або майже повної відсутності стеркобіліну в калі є патогенетично обґрунтованою ознакою гепатиту з вираженим ураженням гепатоцитів. Ключова патогенетична ознака — первинне ураження паренхіми печінки з порушенням внутрішньоклітинного метаболізму білірубіну та масивним некрозом гепатоцитів, що відрізняє гепатит від механічної обтурації та позапечінкового гемолізу.