У хворого переливання крові ускладнилося розвитком гемотрансфузійного шоку. Назвіть тип алергічної реакції, що лежить в основі даної патології:

Чому це правильна відповідь

Гемотрансфузійний шок часто пов'язаний з реакціями II типу гіперчутливості, коли відбувається цитотоксичне ушкодження еритроцитів, лейкоцитів або тромбоцитів через взаємодію антитіл IgG або IgM із антигенами донорської крові. У цьому механізмі антитіла зв’язуються зі специфічними антигенами на клітинних мембранах трансфузованих еритроцитів, активують класичний шлях комплементу або опсонізацію для фагоцитозу, що призводить до швидкого руйнування клітин крові. Молекулярно активація комплементу викликає формування мембраноатакуючого комплексу (MAC), який порушує цілісність клітинної мембрани еритроцитів та інших клітин, що призводить до їх лізису. Клітинна загибель супроводжується вивільненням внутрішньоклітинних компонентів, гемоглобіну та інших метаболітів у плазму, що спричинює системні прояви інтоксикації, активацію коагуляційних каскадів та пошкодження ендотелію. Клінічно це проявляється швидким розвитком гемолітичного шоку, падінням артеріального тиску, тахікардією, задишкою та можливим ураженням нирок через гемоглобінурію. Патогенетично ключовим є швидке антитілоопосередковане руйнування клітин крові, що відрізняє цитотоксичний механізм від інших типів алергічних реакцій, де переважають медіатори запалення (I тип) або утворення імунних комплексів (III тип). Наслідки включають розвиток системного шоку, гостру ниркову недостатність, активацію каскаду комплементу та потенційно поліорганні ураження. Ці ускладнення пояснюються масовим лізисом клітин крові та вивільненням токсичних компонентів у кров’яне русло. Тому правильним варіантом є "Цитотоксичний", оскільки саме антитілоопосередковане ушкодження клітин крові лежить в основі гемотрансфузійного шоку, а інші типи алергічних реакцій не здатні викликати подібний швидкий масовий лізис клітин і відповідну клінічну картину.