У хворого спостерігається сльозотеча, підвищене слиновиділення. Цей стан, спільно з іншими симптомами, розцінюється як роздратування волокон одного з черепних нервів. Якого саме нерва і яких його волокон?

Чому це правильна відповідь

Сльозотеча і підвищене слиновиділення є результатом активації секреторної функції екзокринних залоз, яка фізіологічно контролюється парасимпатичною нервовою системою. Ці ефекти не можуть виникати при активації соматичних або симпатичних волокон, оскільки вони не забезпечують безпосереднє стимулювання залозистих клітин. На рівні черепних нервів саме VII пара, лицьовий нерв, містить парасимпатичні прегангліонарні волокна, що беруть участь у регуляції секреції. Через великий кам’янистий нерв вони іннервують сльозову залозу, а через барабанну струну — піднижньощелепну та під’язикову слинні залози. На клітинному рівні дія цих волокон реалізується через вивільнення ацетилхоліну, який активує М₃-холінорецептори секреторних клітин. Це призводить до підвищення внутрішньоклітинної концентрації Ca²⁺, активації екзоцитозу та збільшення обʼєму водянистого секрету. Регуляція відбувається на органному рівні у вигляді рефлекторних і тонічних парасимпатичних впливів, які можуть посилюватися при подразненні нерва. Надмірна імпульсація викликає гіперсекрецію, що клінічно проявляється сльозотечею і слинотечею. Зворотні звʼязки в цій системі забезпечуються зменшенням активності центрів після досягнення адекватного зволоження та секреції. Саме анатомічна і функціональна приналежність лицьового нерва до секреторної іннервації пояснює правильність цього варіанта.