При мікроскопічному дослідженні тканини печінки було виявлено, що деякі клітини розпалися на невеликі фрагменти з окремими органелами і залишками ядра, оточені мембраною. Запальна реакція відсутня. Для якого патологічного процесу характерні ці зміни?
- А Некрозу
- Б Плазмолізу
- В Плазморексису
- Г Каріорексису
- Д Апоптозу Правильна
Чому це правильна відповідь
Описані морфологічні зміни — утворення мембрано-оточених фрагментів клітини, що містять інтактні органели та конденсований хроматин, без ознак запальної реакції — є класичною картиною апоптозу, запрограмованої клітинної смерті. Апоптоз запускається через два основні шляхи: зовнішній (активація смертевих рецепторів Fas/TNFR1 з каскадною активацією каспази-8) та внутрішній (мітохондріальний, з вивільненням цитохрому c, активацією Apaf-1, формуванням апоптосоми та запуском каспази-9). Обидва шляхи конвергують на активації ефекторних каспаз-3, -6, -7, які розщеплюють ключові білки цитоскелету (гелсолін, фодрин), інгібітор CAD (DNA-фрагментуючий фермент) та ламіни ядерної оболонки. Внаслідок цього відбувається конденсація хроматину (піknоз), фрагментація ядра (каріорексис з утворенням ядерних фрагментів), блебінг плазматичної мембрани з формуванням апоптотичних тілець, які зберігають мембранну цілісність і містять органели. Фосфатидилсерин, що експонується на зовнішній поверхні апоптотичних тілець, розпізнається фагоцитами через рецептори (TIM-4, Stabilin-2), що забезпечує швидке фагоцитування без активації запальних медіаторів (IL-1β, IL-6, TNF-α). Відсутність запальної реакції є ключовою відмінністю апоптозу від некрозу і дозволяє уникнути аутоімунізації та вторинного пошкодження тканини. У печінці апоптоз гепатоцитів є фізіологічним механізмом елімінації пошкоджених або надлишкових клітин (наприклад, при регресії гіперплазії після вірусного гепатиту чи припинення дії ростових факторів), а також основним шляхом клітинної смерті при багатьох патологіях (алкогольне ураження, хронічний гепатит С, дія Fas-ліганду при фульмінантному гепатиті). Порушення апоптозу (надмірна активація або пригнічення) призводить або до масивної втрати гепатоцитів з гострою печінковою недостатністю, або до накопичення пошкоджених клітин і розвитку цирозу чи гепатоцелюлярної карциноми.