MedOnline Тренуватись онлайн

При мікроскопічному дослідженні тканини печінки було виявлено, що деякі клітини розпалися на невеликі фрагменти з окремими органелами і залишками ядра, оточені мембраною. Запальна реакція відсутня. Для якого патологічного процесу характерні ці зміни?

Чому це правильна відповідь

Описані морфологічні зміни — утворення мембрано-оточених фрагментів клітини, що містять інтактні органели та конденсований хроматин, без ознак запальної реакції — є класичною картиною апоптозу, запрограмованої клітинної смерті. Апоптоз запускається через два основні шляхи: зовнішній (активація смертевих рецепторів Fas/TNFR1 з каскадною активацією каспази-8) та внутрішній (мітохондріальний, з вивільненням цитохрому c, активацією Apaf-1, формуванням апоптосоми та запуском каспази-9). Обидва шляхи конвергують на активації ефекторних каспаз-3, -6, -7, які розщеплюють ключові білки цитоскелету (гелсолін, фодрин), інгібітор CAD (DNA-фрагментуючий фермент) та ламіни ядерної оболонки. Внаслідок цього відбувається конденсація хроматину (піknоз), фрагментація ядра (каріорексис з утворенням ядерних фрагментів), блебінг плазматичної мембрани з формуванням апоптотичних тілець, які зберігають мембранну цілісність і містять органели. Фосфатидилсерин, що експонується на зовнішній поверхні апоптотичних тілець, розпізнається фагоцитами через рецептори (TIM-4, Stabilin-2), що забезпечує швидке фагоцитування без активації запальних медіаторів (IL-1β, IL-6, TNF-α). Відсутність запальної реакції є ключовою відмінністю апоптозу від некрозу і дозволяє уникнути аутоімунізації та вторинного пошкодження тканини. У печінці апоптоз гепатоцитів є фізіологічним механізмом елімінації пошкоджених або надлишкових клітин (наприклад, при регресії гіперплазії після вірусного гепатиту чи припинення дії ростових факторів), а також основним шляхом клітинної смерті при багатьох патологіях (алкогольне ураження, хронічний гепатит С, дія Fas-ліганду при фульмінантному гепатиті). Порушення апоптозу (надмірна активація або пригнічення) призводить або до масивної втрати гепатоцитів з гострою печінковою недостатністю, або до накопичення пошкоджених клітин і розвитку цирозу чи гепатоцелюлярної карциноми.

Чому інші варіанти не підходять

Некрозу
Некроз характеризується розривом плазматичної мембрани, набряканням органел, каріолізисом або каріопікнозом без формування мембрано-оточених фрагментів і завжди супроводжується вираженою запальною реакцією через вивільнення DAMPs (HMGB1, АТФ, ДНК). При некрозі гепатоцитів утворюються радикальні вогнища коагуляційного або колікваційного некрозу з інфільтрацією нейтрофілами.
Плазмолізу
Плазмоліз — це осмолярне зморщування клітини в гіперосмолярному середовищі з відшаруванням плазмалеми від цитоскелету, але без фрагментації клітини чи ядра і без загибелі. Цей процес оборотний і не супроводжується активацією каспаз чи формуванням апоптотичних тілець.
Плазморексису
Плазморексис — розрив плазматичної мембрани з витіканням вмісту клітини, що є характерним для некрозу (онкотичного або колікваційного), а не для апоптозу. При плазморексисі завжди виникає запальна реакція через вивільнення внутрішньоклітинних компонентів.
Каріорексису
Каріорексис (фрагментація ядра) є лише однією з ознак апоптозу, але сам по собі може зустрічатися і при некрозі. Однак при некрозі фрагменти ядра не оточені мембраною, а лежать вільно в цитоплазмі чи позаклітинно і завжди супроводжуються запаленням.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Клітинне пошкодження та гіпоксія