Чоловік 40-ка років скаржиться на загальну слабкість, головний біль, кашель із виділенням мокротиння, задишку. Після клінічного огляду й обстеження поставлено діагноз пневмонія. Який тип гіпоксії має місце у хворого?

Чому це правильна відповідь

Це порушення належить до респіраторного типу гіпоксії, який виникає внаслідок порушення зовнішнього дихання, тобто процесів вентиляції, дифузії газів у альвеолах та перфузії легеневої тканини. У пневмонії відбувається інфекційне запалення з ексудацією у просвіт альвеол і міжальвеолярні простори, що суттєво знижує поверхню газообміну та дифузійну здатність легень. Внаслідок цього PaO2 у крові падає, що є ключовим механізмом розвитку гіпоксії в цьому випадку. Запальний процес запускає активацію прозапальних медіаторів (IL-1, TNF-α, IL-6), що призводить до підвищеної проникності ендотелію та ексудації плазми, формуючи альвеолярний ексудат. Цей ексудат порушує відповідність вентиляції і перфузії та створює шунтування венозної крові, що виводиться в артеріальне русло без адекватної оксигенації. Тому PaO2 падає навіть при нормальній вентиляції частини легень, і організм не здатен компенсувати це за рахунок лише збільшення частоти дихання. На клітинному рівні недостатня оксигенація призводить до переходу клітин на анаеробний метаболізм, накопичення лактату, зниження синтезу АТФ і пригнічення функції клітин епітелію та імунних клітин. Це посилює дисфункцію легень та сприяє прогресуванню запалення. Дефіцит кисню в тканинах викликає системні прояви, включно з загальною слабкістю, головним болем і тахікардією, що є ознакою активації симпатоадреналової системи для підтримання перфузії. Респіраторна гіпоксія є правильною відповіддю, бо вона безпосередньо пов’язана з первинною патологією — ураженням легеневої тканини та порушенням зовнішнього дихання. Інші типи гіпоксії передбачають або порушення переносу кисню, або циркуляції, або утилізації на рівні тканин, що не є головним механізмом у даній клінічній ситуації.