Мати зауважила занадто темну сечу у її 5-річної дитини. Дитина скарг не висловлює. Жовчних пігментів у сєчі не виявлено. Поставлено діагноз алкаптонурія. Дефіцит якого ферменту має місце у дитини?

Чому це правильна відповідь

Алкаптонурія — рідкісна аутосомно-рецесивна ферментопатія катаболізму ароматичних амінокислот фенілаланіну та тирозину, зумовлена дефіцитом ферменту гомогентизинат-1,2-діоксигенази (оксидази гомогентизинової кислоти), що локалізується в цитозолі гепатоцитів і ниркових канальців. У нормі гомогентизинова кислота, яка утворюється з 4-гідроксифенілпірувату через реакцію, каталізовану гідроксифенілпіруватдіоксигеназою, розщеплюється оксидазою гомогентизинової кислоти з розривом ароматичного кільця до малейл-ацетоацетату, який далі ізомеризується до фумарилацетоацетату і включається в цикл Кребса. При дефіциті цього ферменту гомогентизинова кислота масивно накопичується і виводиться нирками (до 4–8 г на добу). При контакті з киснем повітря або в лужному середовищі гомогентизинова кислота окиснюється з утворенням темно-коричневого полімерного пігменту алкаптону (бензохінонацетату, що забарвлює сечу в темний колір при стоянні. Тривале відкладення цього пігменту в сполучній тканині, хрящах, міжхребцевих дисках, сухожиллях і клапанах серця призводить до охронозу — характерного темно-синього або чорного забарвлення тканин, артропатії (охронозна артропатія), ураження аортального та мітрального клапанів, каменів простати та нирок. Оскільки білірубін і уробіліноген у сечі відсутні, жовтяниця не розвивається, що відрізняє алкаптонурію від гемолітичних і паренхіматозних жовтяниць. Регуляція катаболізму тирозину здійснюється на рівні фенілаланін-4-гідроксилази та гідроксифенілпіруватдіоксигенази, але при алкаптонурії блокада відбувається нижче, тому попередні метаболіти не накопичуються, а фенілаланін і тирозин у крові нормальні. Саме дефіцит оксидази гомогентизинової кислоти є єдиною причиною темної сечі без жовчних пігментів і розвитку охронозу в дорослому віці.