У біоптаті нирки 45-річного чоловіка, що має хронічну хворобу нирок, виявлено: склероз, лімфо-плазмоцитарна інфільтрація стінок мисок та чашок, дистрофія та атрофія канальців. Збережені канальці розширені, розтягнені колоїдоподібними масами, епітелій сплющений (’’щитоподібна” нирка). Який діагноз найбільш імовірний?

Чому це правильна відповідь

Хронічний пієлонефрит є хронічним бактеріальним запаленням переважно інтерстицію та мисочно-чашкової системи нирки, що призводить до нерівномірного рубцевого склерозу паренхіми з формуванням характерної картини «щитоподібної» нирки та прогресуючої хронічної хвороби нирок. Макроскопічно нирка зменшена, поверхня горбкувата з глибокими втягнутими рубцями над розширеними деформованими чашками, на розрізі корковий та мозковий шари стоншені, чашки та миски розширені, стінки потовщені, склерозовані; мікроскопічно виявляється виражений перигломерулярний та перитубулярний фіброз, лімфо-плазмоцитарна інфільтрація строми та стінок мисок і чашок, дистрофія та атрофія канальців, збережені канальці різко розширені, заповнені колоїдоподібними еозинофільними масами (тиреоїдизація нирки), епітелій канальців сплющений, клубочки гіалінізовані або склерозовані, судини з гіалінозом стінки. Етіологічно процес найчастіше пов’язаний з рецидивуючими висхідними інфекціями сечовивідних шляхів (E. coli, Proteus, Klebsiella), рефлюксом сечі та обструкцією, патогенез включає хронічне запалення інтерстицію з активацією фібробластів, вивільненням TGF-β, прогресуючим фіброзом та атрофією нефронів, деформацією мисочно-чашкової системи з подальшим застоєм сечі та тиреоїдизацією канальців через білкове просочування. Ускладненнями є артеріальна гіпертензія через активацію ренін-ангіотензинової системи, термінальна хронічна ниркова недостатність, піонефроз, сепсис при загостренні, формування ксантоматозних вогнищ у паренхімі. У контексті формулювання питання з біоптатом нирки, де виявлено склероз, лімфо-плазмоцитарну інфільтрацію стінок мисок та чашок, тиреоїдизацію канальців та картину «щитоподібної» нирки саме хронічний пієлонефрит є правильним, оскільки тільки при цьому захворюванні поєднуються ознаки хронічного запалення мисочно-чашкової системи з характерною тиреоїдизацією та нерівномірним рубцевим склерозом, на відміну від інших варіантів з переважним ураженням клубочків чи гострим перебігом.