З калу та блювотних мас від хворого з підозрою на холеру були виділені культури вібріонів. Проведення якої реакції дозволить визначити вид мікроба, що викликав це захворювання?

Чому це правильна відповідь

Vibrio cholerae є грамнегативною комоподібною паличкоподібною бактерією з полярним джгутиком для активного руху, не утворює спор чи капсули, має тонку клітинну стінку з ліпополісахаридом, що містить О-антиген для серогрупування. Збудник класифікується за О-антигенами на серогрупи O1 та O139 як холерні вібріони, тоді як не-O1/не-O139 викликають легші гастроентерити. На лужних середовищах утворює прозорі колонії з характерним запахом, оксидазопозитивний, ферментує сахарозу та манозу з кислотою без газу. Основними факторами патогенності є холерний токсин – ентеротоксин, що складається з А та В субодиниць, де В зв’язується з GM1-рецепторами епітелію тонкої кишки, а А активує аденілатциклазу з підвищенням цАМФ, що призводить до масивної секреції води та електролітів. Пілі TCP забезпечують адгезію та колонізацію. Патогенез холери характеризується фекально-оральним проникненням через забруднену воду чи їжу, масивним розмноженням у тонкій кишці без інвазії, продукцією токсину з розвитком рясної водянистої діареї типу рисового відвару, блювання та швидкої дегідратації без лихоманки чи запалення. Діагностика холери базується на виділенні культури з калу чи блювотних мас на лужних середовищах як TCBS-агар з жовтими колоніями с