До інфекційного відділення госпіталізовано хворого зі скаргами на багаторазовий пронос та блювоту, біль у м'язах ніг, слабкість, запаморочення. Лікар поставив попередній діагноз - "холера". Як необхідно досліджувати матеріал від хворого для експрес - діагнозу?

Чому це правильна відповідь

Збудником холери є Vibrio cholerae — грамнегативна вигнута паличка у формі коми, що належить до бактерій. Вона має тонку клітинну стінку з ліпополісахаридом, не утворює спор, рухлива завдяки одному полярному джгутику, не має капсули у класичному розумінні, але може формувати біоплівки. Вібріони добре адаптовані до існування у водному середовищі та швидко розмножуються в тонкій кишці людини. Ключовим фактором патогенності є холерний екзотоксин, що належить до АВ-токсинів. Його В-субодиниця зв’язується з GM1-гангліозидами ентероцитів, а А-субодиниця активує аденілатциклазу через Gs-білок, що призводить до накопичення цАМФ. Наслідком є масивна секреція іонів хлору та води в просвіт кишки без ушкодження слизової оболонки, що зумовлює профузну водянисту діарею, дегідратацію, електролітні порушення, м’язову слабкість і колапс. Для холери характерний гострий перебіг із швидким розвитком тяжкого зневоднення, тому вирішальним є максимально швидке підтвердження діагнозу. Матеріалом для дослідження є випорожнення або блювотні маси, у яких міститься велика кількість вібріонів. Саме експрес-методи дозволяють у найкоротші терміни підтвердити наявність збудника та негайно розпочати протиепідемічні заходи. Пряма і непряма реакція імунофлуоресценції дають змогу виявити антигени Vibrio cholerae безпосередньо у клінічному матеріалі. Пряма РІФ використовує флуоресцентно мічені антитіла, що специфічно зв’язуються з поверхневими антигенами вібріона, а непряма — немічені первинні антитіла з подальшим виявленням вторинними флуоресцентними. Це забезпечує високу специфічність і швидкість, що критично важливо при підозрі на холеру. Саме можливість швидкого виявлення збудника без очікування росту культури робить пряму і непряму РІФ оптимальним методом експрес-діагностики. Це дозволяє чітко пов’язати клінічну картину профузної діареї з наявністю вібріонів холери та відмежувати захворювання від інших гострих кишкових інфекцій.