В експериментальної тварини зроблено двобічну перерізку блукаючих нервів. Що відбудеться з диханням?

Чому це правильна відповідь

Ритм дихання генерується пре-Бьотцингеровим комплексом у вентральній респіраторній групі довгастого мозку, який забезпечує базову інспіраторну активність, а блукаючі нерви передають аферентні сигнали від легеневих stretch-рецепторів до ядра солітарного тракту. Stretch-рецептори активуються при розтягненні легень під час вдиху, генеруючи імпульси по мієлінізованих волокнах блукаючих нервів, які пригнічують інспіраторні нейрони через моносинаптичні та полісінаптичні зв'язки в респіраторному центрі. Цей рефлекс Геринга-Брейера обмежує тривалість вдиху та стимулює перехід до видиху, прискорюючи частоту дихання при збереженій аферентації від легень. Перерізка блукаючих нервів усуває цей гальмівний вдиховий рефлекс, тому інспіраторні нейрони залишаються активними довше, подовжуючи фазу вдиху та збільшуючи дихальний об’єм. Подовження вдиху автоматично подовжує наступну фазу видиху через пасивний еластичний відскок легень, зменшуючи загальну частоту дихальних циклів за хвилину. Зворотний зв'язок через легочеві stretch-рецептори більше не обмежує глибину вдиху, дозволяючи досягати більших об’ємів перед переходом до видиху, формуючи рідке та глибоке дихання як базовий патерн центрального генератора.