Хворому перед операцією було введено дитилін (лістенон) і проведено інтубацію. Дефіцит якого ферменту в організмі хворого подовжує дію м’язового релаксанту?

Чому це правильна відповідь

Дитилін (сукцинілхолін, лістенон) є деполяризуючим міорелаксантом короткої дії, що складається з двох молекул ацетилхоліну, з’єднаних між собою, і діє як агоніст нікотинових холінорецепторів нервово-м’язового синапсу, викликаючи спочатку короткочасну деполяризацію кінцевої пластинки з фасцикуляціями, а потім стійку деполяризацію та блокаду передачі, що призводить до флацидного паралічу скелетних м’язів. Тривалість дії сукцинілхоліну (зазвичай 5–10 хвилин) визначається швидкістю його гідролізу в плазмі псевдохолінестеразою (бутирилхолінестеразою, плазмовою холінестеразою), яка розщеплює препарат на сукцинілхолінмонохолін і холін, після чого монохолін повільно гідролізується до сукцинілової кислоти та холіну. При генетично зумовленому дефіциті або зниженні активності псевдохолінестерази (атипова псевдохолінестераза, гомозиготність за атиповим геном Db або Ds) гідроліз сукцинілхоліну значно уповільнюється, що призводить до пролонгованої нервово-м’язової блокади (до 1–3 годин і більше) з тривалою апное після інтубації та необхідністю штучної вентиляції легень до відновлення спонтанного дихання. Фармакокінетично сукцинілхолін вводиться тільки внутрішньовенно, швидко розподіляється в плазмі, не зв’язується з білками, не п