Дитина народилася в стані асфіксії. Який препарат необхідно ввести новонародженому для стимуляції дихання?

Чому це правильна відповідь

Етимізол належить до класу неалкалоїдних аналептиків прямої дії, що вибірково стимулює дихальний і судинноруховий центри довгастого мозку, підвищуючи їх чутливість до природних стимулів — CO2 і H+. Препарат діє на рівні нейронів дихального центру, посилюючи генерацію імпульсів до діафрагмального нерва та міжреберних м’язів, що призводить до збільшення частоти і глибини дихальних рухів без значного впливу на серцево-судинну систему в терапевтичних дозах. У новонароджених з асфіксією (первинною або вторинною) спостерігається гіпоксія та гіперкапнія, які в нормі повинні стимулювати дихання, але через незрілість або пригнічення ЦНС цей рефлекс відсутній; етимізол відновлює адекватну реакцію дихального центру на хімічні подразники і швидко усуває апное чи поверхневе дихання. Етимізол вводиться внутрішньовенно або внутрішньом’язово, має швидкий початок дії (протягом 1–3 хвилин при в/в введенні), період напіввиведення становить близько 2–4 годин, метаболізується в печінці і виводиться нирками; у новонароджених через незрілість ферментних систем можлива відносна кумуляція, тому застосовується одноразово або короткочасно. На відміну від алкалоїдних аналептиків (лобелін, цититон), етимізол не викликає судом, не пригнічує дихання у високих дозах і має значно ширше терапевтичне вікно, що робить його препаратом вибору саме в неонатології при асфіксії новонароджених. Клінічно етимізол традиційно застосовується для фармакологічної стимуляції дихання у новонароджених з асфіксією, при апное недоношених, при наркотичній депресії дихання; побічні ефекти мінімальні — можливе короткочасне збудження, гіперемія шкіри, незначне підвищення АТ. Саме пряма стимуляція дихального центру без рефлекторного компонента і без холіноміметичної чи холінолітичної дії робить етимізол оптимальним і безпечним аналептиком у неонатальній практиці. Саме етимізол, а не інші запропоновані засоби, має чітко виражену аналептичну дію на дихальний центр без небезпечних побічних ефектів у новонароджених, що відповідає клінічній ситуації асфіксії при народженні.