Під час бігу на довгі дистанції скелетна мускулатура тренованої людини використовує глюкозу з метою отримання енергії АТФ для м'язового скорочення. Вкажіть основний процес утилізації глюкозиза цих умов;

Чому це правильна відповідь

У тренованих людей при бігу на довгі дистанції (інтенсивність 60–80 % від VO₂max) скелетні м’язи (переважно повільні окисні волокна типу I та проміжні типу IIa) отримують енергію переважно шляхом повного аеробного окиснення глюкози до СО₂ і Н₂О в мітохондріях. Глюкоза надходить у міофібрили з крові (підвищений транспорт через GLUT4, трансльокований інсуліннезалежно під дією АМФК) і з локального глікогену м’язів. У цитозолі відбувається гліколіз до пірувату за участю гексокінази, фосфофруктокінази-1 і піруваткінази з утворенням лише 2 АТФ і 2 НАДН на молекулу глюкози. Піруват транспортується в матрикс мітохондрій, де піруватдегідрогеназний комплекс (Е1-тіамінпірофосфат, Е2-ліпоєва кислота, Е3-ФАД) перетворює його в ацетил-КоА. Ацетил-КоА входить у цикл трикарбонових кислот, де за один оберт утворюється 3 НАДН, 1 ФАДН₂ і 1 ГТФ. Електрони від НАДН і ФАДН₂ передаються в дихальний ланцюг на внутрішній мембрані мітохондрій: комплекс I і II → убіхінон → комплекс III (з цитохромом С) → комплекс IV → О₂, при цьому протонний градієнт забезпечує синтез ≈30–32 молекул АТФ на одну молекулу глюкози. Регуляція аеробного шляху здійснюється алостерично (високий АТФ і цитрат гальмують фосфофруктокіназу-1 і ПДГ, низький АТФ і високий АМФ активують), а також гормонально (адреналін і глюкагон підвищують глікогеноліз і транспорт глюкози, знижують малоніл-КоА → активують β-окиснення як додаткове джерело). Завдяки високій щільності мітохондрій і капілярів у тренованих м’язах кисневе забезпечення достатнє, лактат майже не накопичується (лактатний поріг підвищений), тому саме повне аеробне окиснення є основним і найефективнішим процесом отримання АТФ при тривалому навантаженні середньої інтенсивності.