Дитина скаржиться на загальну слабкість, відсутність апетиту, неспокійний сон, свербіж у періанальній ділянці. Встановлено діагноз: ентеробіоз. Для уточнення діагнозу слід провести:

Чому це правильна відповідь

Enterobius vermicularis є нематодою, дрібним гельмінтом з загостреними кінцями тіла, самки довжиною 8–13 мм, самці 2–5 мм, ниткоподібної форми, білого кольору. Дорослі паразити локалізуються в нижніх відділах тонкого кишечника, сліпій кишці та верхніх відділах товстого, але діагностично значущою є міграція самок у періанальну ділянку для відкладання яєць. Яйця асиметричні, овальні, розміром близько 50–60 × 20–30 мкм, безбарвні, з тонкою оболонкою, часто містять сформовану личинку і швидко стають інвазійними у зовнішньому середовищі. Патогенез ентеробіозу пов’язаний з механічним подразненням слизової кишечника та особливо шкіри періанальної зони під час нічного відкладання яєць самками, що викликає інтенсивний свербіж, розчухування, порушення сну, дратівливість та зниження апетиту. Механізм передачі фекально-оральний з аутоінвазією та контактно-побутовим шляхом через забруднені руки, білизну чи предмети. Захворювання найчастіше зустрічається у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку через недотримання правил гігієни. Діагноз ентеробіозу встановлюють переважно за допомогою морфологічного виявлення яєць у матеріалі з періанальних складок методом зіскобу чи липкої целофанової стрічки, оскільки самки відкладають яйця саме на шкірі, а не в просвіті кишечника, тому в звичайному аналізі калу яйця виявляються рідко та непостійно. Мікроскопія зіскобу дозволяє виявити характерні асиметричні яйця, що є патогномонічною ознакою. У задачі клінічні прояви свербежу в періанальній ділянці, неспокійного сну, слабкості та відсутності апетиту в дитини типові для ентеробіозу, а уточнення діагнозу вимагає саме зіскобу з періанальних складок для прямого виявлення яєць Enterobius vermicularis. Імунітет при ентеробіозі слабко виражений, переважно гуморальний з продукцією IgE та еозинофілією, але нестерильний, можливі реінвазії. Специфічної вакцини немає, профілактика базується на гігієнічних заходах та одночасному лікуванні контактних осіб. У задачі ключовою ознакою є локалізація свербежу в періанальній ділянці, що безпосередньо пов’язане з нічною міграцією самок гостриків, тому метод зіскобу є єдиним адекватним для підтвердження діагнозу та відрізняє ентеробіоз від інших гельмінтозів.