При недостатньому харчуванні часто має місце білкове голодування, яке проявляється зниженням вмісту білка в плазмі крові й розвитком набряків. За рахунок яких білків плазми більшою мірою розвивається зниження онкотичного тиску при цьому?

Чому це правильна відповідь

Цей стан належить до порушень білкового обміну, що виникають на тлі тривалого недостатнього надходження білка з їжею та проявляються гіпопротеїнемією. Найбільш критичним функціональним наслідком є зниження онкотичного тиску плазми, яке порушує рівновагу сил Старлінга і сприяє переходу рідини з судинного русла у тканини, формуючи генералізовані набряки. Основна роль у підтримці онкотичного тиску належить саме альбумінам, завдяки їх високій концентрації та низькій молекулярній масі, що забезпечує значний осмотичний ефект. Молекулярний механізм включає зменшення синтезу альбумінів у печінці внаслідок дефіциту амінокислот, пригнічення генної транскрипції та трансляції структурних білків, що призводить до значного падіння їх плазмової концентрації. Оскільки альбуміни становлять близько 60% усіх білків плазми, саме їх нестача знижує колоїдно-осмотичний тиск, порушуючи утримання води всередині судин. На відміну від великих білків, альбуміни створюють найбільший осмотичний градієнт на одиницю маси, тому навіть невелике зниження їх рівня має значний гідродинамічний ефект. Зміни гомеостазу включають розвиток гіповолемії, що активує ренін-ангіотензин-альдостеронову систему та секрецію вазопресину, посилюючи затримку води та натрію. Цей компенсаторний механізм, однак, поглиблює набряковий синдром, оскільки вода не утримується в судинах через низький онкотичний тиск. Клінічно це проявляється пастозністю, асцитом, зниженням артеріального тиску, слабкістю та порушенням перфузії тканин. Наслідком тривалої гіпоальбумінемії є хронічні набряки, порушення трофіки тканин, зниження транспортної функції плазми для гормонів та медикаментів, що формує множинні системні ускладнення. Зменшення онкотичного тиску є центральним патофізіологічним механізмом, що пояснює розвиток набряків при білковому голодуванні, і саме альбуміни є ключовим білком у цьому процесі. Тому відповідь, яка вказує на них, є єдино правильною в контексті цього патогенетичного ланцюга.