Трьохрічну дитину госпіталізовано до реанімаційного відділення інфекційної лікарні. Під час огляду спостерігається: стан важкий, шкіра та слизові оболонки сухі, тургор тканин знижений. З анамнезу відомо, що протягом доби після вживання недоброякісної їжі в дитини була профузна діарея та багаторазове блювання. Який вид порушення водно-сольового обміну розвинувся у дитини?

Чому це правильна відповідь

У дитини з вираженою блювотою та профузною діареєю домінує втрата значних об’ємів рідини, багатої на електроліти, насамперед натрій та хлор. Це призводить до розвитку позаклітинної дегідратації, у якій дефіцит іонів Na⁺ є більшим, ніж дефіцит води. Унаслідок цього осмолярність плазми знижується, що і визначає розвиток гіпоосмолярної дегідратації. Зниження осмолярності плазми створює градієнт для переміщення води з позаклітинного сектора у клітини. Це спричинює внутрішньоклітинний набряк, але, незважаючи на це, загальний дефіцит позаклітинної рідини прогресує. Клінічно це проявляється сухістю шкіри та слизових, зниженням тургору, тахікардією та гіповолемічним станом. У дітей такі зміни розвиваються швидше через високий вміст води в організмі та швидку втрату електролітів. Порушення гомеостазу натрію є ключовим патогенетичним фактором. Гіпонатріємія знижує осмотичний тиск плазми, що додатково поглиблює внутрішньоклітинний зсув рідини. Молекулярно це впливає на клітинні механізми регуляції: знижується активність Na⁺/K⁺-АТФази, клітини реагують на гіпотонічність накопиченням осмотично активних речовин, але це не компенсує втрату позаклітинного об’єму. Наслідками гіпоосмолярної дегідратації є ризик набряку мозку через надмірне входження води в нейрони, порушення свідомості, судоми. Одночасно гіповолемія призводить до зниження артеріального тиску, тахікардії, метаболічних порушень та зменшення перфузії органів. Це точно відповідає тяжкому стану дитини, описаному в задачі, і є класичним сценарієм при масивних втратах рідини з кишковим секретом. У контексті задачі саме гіпоосмолярна дегідратація найбільш точно пояснює поєднання втрати рідини й електролітів, зниження тургору та тяжкий загальний стан, що виник після інтенсивної діареї та блювання.