Судово-медичний експерт при розтині тіла 20-річної дівчини встановив смерть внаслідок отруєння ціанідами. Порушення якого процесу, найімовірніше, стало причиною смерті?

Чому це правильна відповідь

Ціанід-іон (CN⁻) є найпотужнішим інгібітором дихального ланцюга мітохондрій, зв’язуючись з тривалентним залізом (Fe³⁺) у гемі a₃ цитохром-c-оксидази (комплекс IV). Це блокує перенесення електронів від цитохрому c на молекулярний кисень, повністю зупиняючи окисне фосфорилювання та синтез АТФ. Клітини переходять на анаеробний гліколіз, швидко виснажують запаси глюкози та глікогену, накопичують лактат, що призводить до тяжкого метаболічного ацидозу. Особливо чутливі до гіпоксії нейрони ЦНС (вже через 3–5 хвилин розвивається незворотнє ушкодження), міокард та дихальний центр. Блокада цитохромоксидази зберігає її в окисленій формі, тому венозна кров залишається яскраво-червоною (оксигемоглобін не розвантажується), а тканинна гіпоксія досягає критичного рівня навіть при нормальному РаО₂. Смерть настає від паралічу дихального та судинного центрів довгастого мозку внаслідок енергетичного голодування нейронів. Саме порушення тканинного дихання (блокада кінцевої ланки дихального ланцюга) є безпосередньою причиною блискавичної смерті при отруєнні ціанідами, тоді як інші процеси (транспорт кисню, синтез гемоглобіну чи сечовини) залишаються неушкодженими.